Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том II (1893).djvu/118

подаю тут для пояснення. Надто характерна з їх крива A; її дістано у поліжницї з невеликими болями спазмадичного характеру. Як знати з рисунку кривої (див. 2 рисунок на кінцї книжки), скорочення мають разуразний характер, високість кривої, порівняючи, незначна і рідко відміняєть ся, так що крива має нахил заховувати горизонтальне положеннє. Другий рисунок (B) кривої набуто у тої самої поліжницї по теплій купели, що зроблена була на те, щоб усунути спазмадичний характер болїв і піднести їх; тут крива має хвилястий характер з гострими підвисшуваннями і понизшуваннями і до того високість підвисшування більша як на попередньому рисунку. Третїй рисунок (C) показує з себе криву скорочень знову таки у тої-ж самої поліжницї по повторній купели. Треба завважити, що повторна купіль з недозналости доглядачки була зроблена занадто довгою і поліжницю було витягнено з купели у підбудженому станї, як знати з рисунку, лінїя скорочень майже простолїніова і високість підвисшення доволї значна, себ то в насьлїдок занадто довгої купели скорочення подужчали, але набрали ся знову спазмадичного характеру. Отже-ж тепер питаннє, яким іншим способом можно було-б дістати докладнїйше розуміннє про вплив купели на скорочення уразу хоч наприклад у данім випадку. Певна річ, що з підбудженого стану поліжницї і з висьлїду рукою щільности дна уразу можна довідати ся про зміну характеру скорочень, але добути картину їх, хоч би й зглядну, щоб мати змогу порівняти її до інших спостережень, се стає можливим тільки, уживаючи вище описаного пристрою. Про токодинамометр Schatz-а нема чого й казати; раз він сам по собі здатен, викликати спазмадичні скорочення. Треба завважити, що вжиток пристрою до речи тільки до з'явлення натужної дїяльности, одначе коли ся дїяльність вже з'явить ся, пристрій все-ж таки показувати ме суму виганяючих сил. Про зміреннє сили скорочень уразу тут, певна, річ, нїчого й казати. Досї я говорив про пристрій, як тілько про зглядний показник, однак з боку змисленника було зроблено спробунок надати єму характеру безглядного показчика, а властиво ґрадуювати дугу пристрою з хитань живого срібла (Hydrargirum metalicum) манометра (токодинамометра), при сукупному, ужитку обох пристроїв у одної і тої самої жінки, що її досьлїжуємо. Тепер доктор Войно-Оранський пробує установити посвідчення пристрою ось як; він бере велику ґумову кулю, підводить її під ріжний тиск стовпами течи і ріжний ступінь ущільнення кулі відмічає на дузї пристрою лїчбою, що показує тиск стовпа течи. Але поки що, се є тільки недокінчені спостереження, що переказав мені Войно-Оранський і, що будуть оголошені по своїм скінченню, а поки пристрій можна вживати до зглядних змірень при клїнїчних працях. Модель єго є у