19. листопада ст. ст. 1893 року сьвятила пятьдесять лїт свого істновання одна з найповажнїщих наукових інституций України-Руси — київска археоґрафічна комісия. Великі заслуги її в справі розвитку нашої істориї надають нам обовязок деякі подати відомости про її минулу долю і дїяльність.[1]
Комісия заснована була з інїциятиви тогочасного ґенерал-ґубернатора київско-подільско-волиньского Бібікова, з характером зовсїм урядовим. Два роки перед тим з інїциятиви двох виднїщих заступників київскої інтелїґенциї — Михайла Максимовича і славного богослова Іннокентія Борисова повстав був проєкт приватного „Київского товариства істориї й давнини славенорускої“, але він не удержав урядової санкциї; уряд очевидячки не хотїв віддавати сеї справи в приватні руки. Бібіков, котрому передано було проєкт для дальшої промоциї, не дав єму ходу, але скориставшись з сеї ідеї, 1843 р. проєктував, здаючись на приклад тільки що заснованої археоґрафічної комісиї віленьскої, урядову комісию під безпосередним доглядом і властию ґенерал-ґубернатора. Такий проєкт очевидячки виходив з полїтичних мотивів — в історичних розвідках з напрямом і контролею урядовою знайти новий привід для боротьби з польским елєментом в правобічній Українї; урядовий характер її мав собі й прецедента в Києві в заснованій 1835 р. при кураторі
- ↑ Історичні відомости беремо з ювілейної „Історичної Записки“ комісиї.
