Виговський — і ви можете їхати куди хочете і коли хочете“. З комісарами від Виговського і козацькою сторожию вернув Марціанович до свого товариша в Фастові, почім оба по цїломісячній перерві пустили ся в дальшу дорогу. Недуга архіепископа принудила перервати подорож в Дубнї, де Парчевич перележав цїлий тиждень, одначе для браку лїкарів мусїв спішити до Львова. У Львів приспіло посольство 11 червня 1657 р. і замешкало в монастири Домінїканів[1].
Що було причиною задержаня послів, на се не дають нам сучасні подїї нїякої прямої відповідп. Се однак певно, що наведені Марціановичем і вложені Виговському в уста причини не можуть нас вдоволити. Взагалї оповіданє про напад польського війська на козаків у Київі являє ся простим непорозумінєм з боку Марціановича. Київ був тодї від давна в козацьких руках і польське військо не потребувало зовсїм доперва впускати туда козаків. Кромі сього ми знаємо з ріжних справоздань, як під ту пору були розложені поодинокі віддїли польського війська і що коло Київа не було і не могло бути нїякого польського віддїлу. Се знав дуже добре і Хмельницький і коли би навіть була зявила ся яка вість про напад Поляків на козаків в тих околицях, не був би так легко тому йняв віри. Богато більше правдоподібности має друга причина наведена Виговським, а саме підбурюванє Татар против козаків з боку Польщі. Ми знаємо, що Ян Казимир вислав рівночасно з посольством Беньовского Ромашкевича до Татарів. В цвітни і маю почали Татари готовити ся до походу против Ракоція і часть їх виступила в поле. Дуже можливо, що гетьман побоював ся, що ті рухи звернені против нього, і бачив в тім польську інтриґу. Можливо одначе, що головною причиною арештованя була подїя, про котру стольник Афанасій Нестеров 15 цвітня писав цареви[2]. Саме під ту пору вертав шведський посол від Хмельницького через Литву. Коло Слуцька піймали Литовцї того посла, привезли в Бересть до Сапіги, котрий відобрав від нього листи Хмельницького до Карла X Ґустава і післав відпись Нестерову. Вість про се могла наспіти до гетьмана як раз зараз по виїзді польського і австрийського посольства і спонукати його до виданя наказу арештованя обох посольств, які спільно заступали польські інтереса. Безперечно, що польський, а тим
