книг мало й не могла задовольнити дійсної потреби в книжках, — потреба ця тоді все збільшувалася. Ось це й примусило єпископа Арсенія закласти собі нову друкарню. Була ще живою тоді й память єпископа Гедеона Балабана, що також видавав книжки в своїх, в Стрятині та в Крилосі заснованих, друкарнях, — і молодий єпископ (Желиборському йшов 24-й рік) хотів наслідувати свого славного попередника. Взагалі, увесь час єпископи львівські намагалися мати (і мали) й свою окрему друкарню, незалежну від друкарні братської, — і це була головна причина повстання єпископських друкарень — св. юрських, стрятинської, крилоської та унівської.
Але була вже тоді друкарня в Киіві, яка працювала надзвичайно енергійно. Прочувши про замір єп. А. Желиборського закласти свою друкарню, київський митрополит Петро Могила, що ревниво оберігав права своєї друкарні, написав йому протестуючого листа, нарікаючи на львівського єпископа, що той засновує друкарню через користолюбство[1]. Але Желиборський цього протесту не послухав і друкарню собі таки заклав. Звичайно, косим оком за це дивилося на свого єпископа й Львівське Братство, але воно було в добрих стосунках з Желиборським і, здається, проти нової друкарні не протестувало. В той час, року 1643-го Братство звільнило свого управителя, друкаря Андрія Скульського (Скольського), і він перейшов на службу до єп. Арсенія Желиборського й урядив йому добру друкарню. Нова друкарня містилася при єпископській катедрі у Львові, при церкві св. Георгія[2].
Першим друком з друкарні Желиборського був Требник, що вийшов у світ 12 мая 1645 року. Через ті непорозуміння, які виникли у єпископа з митрополитом київським Петром Могилою за друкарню, Желиборський дав до Требника свою передмову, в якій росказав про дійсні причини, що спонукали його до заснування нової власної друкарні. Єпископ росповідає тут, що як тільки сів він на львівський престол, то зараз же роспочав визитувати свою єпархію: „Заразъ… пустилемся, з немалою працею и невчасомъ, на опатреніє и ревизію паствѣ моей злецоныхъ овецъ Христовыхъ. Пустилемся, мовлю на визитованіє и споряженіє, во всѣхъ повѣтахъ, мѣстахъ и селахъ, знайдуючеѣся єпископіѣ моєѣ“. І ось підчас цеї визитації своєї єпархії,
- ↑ С. Голубевъ, Петръ Могила, т. II ст. 514–515.
- ↑ Докладніще про друкарню Арс. Желиборського див. І. Огієнко, Історія українського друкарства, т. I ст. 110–113, 133, 149.
