Початки друкарства в ріжних наших давніх друкарнях скрізь покриті густою, темною заслоною. Ми не знаємо остаточно ще й досі, коли власне роспочалося друкарство, напр. в Київі, — чи року 1618, чи може трохи й давніще; не знаємо початку постійного друкарства у Львові, — чи роспочалося воно з року 1591-го, чи трохи перед тим; не багато знаємо ближчих відомостей і про початок друкарні Остріжської. До останнього часу не була виясненою справа початку друкарства в Почаєві, а про початок чернигівського друкарства в науковій літературі до недавна панував повний хаос. Про друкарство взагалі писалося в нас досить багато, але писалося частіше не на основі архивних документів, писалося без знання цілої друкарської справи, а тому така важлива ділянка історії української культури, як історія друкарства, лишилася в нас дуже мало вивченою, — тут більше особистих догадок, як певних фактів.
Унівська (повіту Перемишлянського в Галичині, коло 35 кілометрів від Львова) друкарня в історії української культури займає поважне місце. Унівський манастир ще з року 1542-го став архимандрією; трохи пізніще архимандритами цього манастиря стали бути єпископи львівські, і з того часу унівська обитель з простого провинціяльного манастирця зробилася досить помітним центром української культури. Унівськими архимандритами, з половини XVI-го віку починаючи, часто були люде, що займали чільні місця в українськім культурнім житті. Численні унівські друки росходилися не тільки по Галицькій Землі, але вони вільно йшли собі по цілій Україні. Техникою виконання унівські друки все стояли дуже високо, а часом були вони значно ліпшими від видань, скажемо, братських львівських, а це все проторювало дорогу цим виданням до найріжніщих українських церков.
Увесь час свого існування (1647 — коло 1765–1770 рр.) Унів-
