Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 138-140. 1925.djvu/49

Ця сторінка вичитана

його предків із Греками та в широких зносинах своїх із закордонним світом, розуміється, засвоював практику закордонних порядків; який, по літописови, так кохався в книжній та взагалі письменній справі. Виходячи з сих міркувань, можна натурально прийти до висновку, що видаючи розпорядження, про сталість якого не могла не подбати тогочасна єрархія, законодавець мав надати тому розпорядженню форму писаного закона. Первістні його фраґменти, як стерті, збиті та перемішані камінці старинної мозаїки, ми й маємо в пізнійших редакціях „Устава святаго князя Владимира, крестившаго русьскую землю, о церковныхъ судѣхъ“.

Олександер Лотоцький.