до Варшави, — тяжив уже на ньому вік: його ученик Хмельницький мав тоді які 53 роки, кількож старший був сам учитель!… Як згідно оповідають жерела, Мокрський умер у Львові у францішканськім кляшторі Святого Хреста і тамже був похоронений.[1] Ростовський подає рік смерти його — 1649. Се було мабуть в січні, — в лютім 1649 р. Мокрський згаданий вже як небіжчик.[2]
Андрій Гонцель Мокрський полишив пару творів панеґіричного і реліґійного змісту. Відомі нам такі:[3]
1. Pogonia żałobna Jaśnie Oświeconego y Jaśnie Wielmożnego Pana Symeona Samuela Lubartowicza Sanguszka Xcia z Kowla, Woiewody Witepskiego, Starosty Suraskiego etc. etc. u grobu zastanowiona. Przez X. Andrzeia Hączla Mokrskiego theologa Societatis Jesu roku 1639 dnia 22 lutego. W Wilnie w drukarni Societatis Jesu roku Pańskiego 1639 (4°, карт. 28).
2. Trzy wieże na gruncie Jaśnie Wielmożney familiey Jch Mościów Panów Grudzyńskich od Wielmożnego Jego Mości Pana Stephana Grudzyńskiego Woiewodzica Rawskiego, Wyskiego, Pileckiego, Bolemowskiego etc. Starosty. Wystawione. A przy pogrzebie żałosnym od X. Andrzeia Hączla Mokrskiego Societatis Jesu Theologa pochwalone. W Łowiczu w kościele Oyców Bernardynów dnia 27 sierpnia roku 1640 (4°, карт ненумерованих 47).
3. Conatus gratiae Laur. Gembicki archiep. Gnesnen. Calissii 1640 (друк in 4° відомий тільки із згадки Нєсєцького Herbarz polski III с. 292).[4]
4. Zrzenica duchowna od słońca niestworzonego obrócona to iest naycelnieysze y naypożytecznieysze nabożeństwo do samego Boga w Troycy S. Jedynego przez… Doktora Th. Soc. Jesu kaznodzieię kościoła farnego Wileńskiego S. Jana. W Wilnie w drukarni akademickiey R. P. 1642 (16°, карт 10 і стор. 312).
- ↑ Хроніка конвенту Св. Хреста, Жерела У. Р. VI с. 180; Chronicon Tremesnense l. c. Сей францішканський монастир був при Янівській вулиці, — память по ньому лишила ся в назві Святохрестної вулиці.
- ↑ В лютім 1649 р. у Хмельницького у Переяславі був кармеліт Лентовський „na miejscu xdza Mokrskiego niebożczyka“, J. Michałowskiego Księga pamiętnicza c. 373.
- ↑ Спис подають: J. Brown, Biblioteka pisarzów assystencyi polskiej Towarzystwa Jezusowego, Познань 1862, с. 284; K. Estreicher, Bibliografia polska T. XXII, Краків 1908, с. 513; з автопсії знаю два перші писання.
- ↑ Ся книжка подана у Нєсєцького під іменем Войтіха Гонцеля, але Естрайхер I. с. приписує її Андрієви. У липськім виданні Нєсєцького 1841, т. VI с. 453, є хибна дата 1620 р.
