Вікіджерела

Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 133. 1922.djvu/38

Цю сторінку схвалено

тива, чи Мокрський зумів приєднати гетьмана, чи Хмельницький задумав використати відновлене знайомство для себе, се врешті все одно, бо обом сторонам був потрібний мир. На зазив гетьмана Мокрський згодив ся їхати від його імени в посольстві до Варшави. Колиж Мокрський не досить скоро вибирав ся в подорож, Хмельницький вже з дороги під Замостє вислав лист до львівських міщан „щоби шан. о. Гонцеля як найскорше йому прислали, і заявляв, що дуже жаліє, що він дотепер сидить у Львові і не поїхав у його товаристві, як се обіцяв, — хоч мав їхати до короля в уряді посла від нього і сей обовязок прийняв охотно“.[1] Мокрський виїхав зі Львова зараз другого дня, 7 листопада, з свояком гетьмана, Захарієм Хмельницьким. Під Замостєм Мокрський двічі ходив як парляментар гетьмана до обложеного міста (11 і 12 листопада) і наклонив міщан до переговорів.[2] Врешті 16 листопада виїхав до Варшави з гетьманськими листами до Івана Казимира і станів річипосполитої; разом з ним їхав Захарій Хмельницький і сорок осіб товариства.[3] У Варшаву Мокрський приїхав 24 листопада;[4] про свою місію зложив Іванови Казимирови письменне звідомлення.[5]

Посольство від Хмельницького прийнято на варшавськім дворі з радістю, як несподіваний кінець війни. На бажаннє короля Мокрський мусів зараз вертати ся до гетьмана, передати йому королівську відповідь. Він згодив ся їхати, „захоплений надією, що змягчить ум Хмельницького“, згадує тшемешненський літописець; виїхав у перших днях грудня 1648 р.[6]

Але тимчасом Хмельницький вже відступив від Замостя і вертав ся з військом у Придніпрянщину. Мокрському не довело ся вже побачити гетьмана. Він вернув ся знов до Львова і тут зустріла його смерть. Мокрський захворів ще при приїзді

  1. ↑ Wielewicz l. c., пор. лист Кушевича l. c.
  2. ↑ Joannes Bytomski, Obsidio Zamoscana, Жерела У. Р. VI, вступ с. 147.
  3. ↑ Лист Кушевича l. c.; лист до Івана Казимира XI 1648, F. Rawita-Gawroński, Sprawy i rzeczy ukraińskie c. 99–99; лист до річипосполитої 15 XI, Jakuba Michałowskiego Księga pamiętnicza, Краків 1864, с. 213–4; зміст інструкції рукопис бібл. Оссолінських ч. 189 с. 185.
  4. ↑ Акти елєкції Івана Казимира, Жерела У. Р. XII с. 93; пор. реляцію нунція Дж. де Торрес 28 XI, Жерела XVI с. 31.
  5. ↑ З рукописів бібліотеки Замойських зміст у Томашівського, Жерела VI, вступ с. 106–107.
  6. ↑ Про виїзд Дж. де Торрес 5 XII 1648, Жерела У. Р. XVI с. 32; лист Івана Казимира 1 XII, Szajnocha, Dwa lata dziejów naszych II ч. 58.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Записки_Наукового_товариства_імени_Шевченка._Том_133._1922.djvu/38&oldid=199721