Про улицї міста Серес пише Орлик, що були такі вузкі, що возом годї було їхати. Город називав ся колись Апольонїя, ще як св. Павло перебував там в дорозі у Солунь. Імя Серес одержало місто по дочцї болгарського короля, яка вийшла за цісаря Андронїка. Тут зустрів Орлик невільницю із московської Слобожанщини, яка старцювала із сином, щоби могти себе викупити. Загалом місто зробило на Орлика некорисне вражінє: nulla societas, nulla conversatio…
Дня 29 серпня почув на торговици, що турецька фхьота приготовила ся сильно до облоги Мальти. „Бог нехай спасе се горяче мальтанське лицарство, яке уважає своїм завданєм бороти ся з магометанською безбожностю“.
День 3 падолиста 1722 перебув він „у горечи серця“: сього дня умер його улюблений син Яків, маючи 11 лїт. Був се також як раз 24 річний день Орликового подружа.
Підчас їзди з Серес до Сальонїк задержав ся в якійсь гостинницї, де саме умер анґлїйський консуль. Митрополит запросив його на богослуженє і вів з ним розмову про схизму між обома церквами і про її причини. З Сальонїк 12 грудня вислав беєви у Серес на вдячну память конвойованя пару пістолєтів визначної роботи у слоневій оправі і з дулами прикрашеними золотом. Сї пістолї дарував шведський король свому синови Карлови [XII], як він учив ся стріляти. „По його fata вони дістали ся менї і я бажав їх лишити pro raritate і на память такого великого монарха, особливо улюбленого добродїя Карла XII, але що я не мав нїчим, чим міг би уконтентувати бея, мусїв invitus на мій великий жаль їх йому дарувати“.
В 1723 р. переписував ся Орлик пильно з Сальонїк на ріжні сторони (до Гипкена, Стенфлїхта і ин.) і думав з тугою про свою родину. Часто бував гостем в англїйського консуля і через італїйські часописи діставав новини з полїтичного світа. 24 марта дізнав ся, що умер його старий приятель Скоропадський; по його смерти ще нїхто не „successit на гетьманство“; його вдова пішла в монастир у Глухові, а шурин, лубенський полковник Маркович, висланий царем з козаками до Персії.
В тім самім році списав Орлик як pro memoria біоґрафічні дати про себе і своїх 8 дїтий. Подав докладно, коли й де дїти родили ся і яких мали хресних родичів (між ними Мазепу, Карла XII, короля Станислава, князя Михайла Корибута-Вишневецького, київського воєводу Йосифа Потоцького, королеву Ульріку Елєонору і богато шведських достойииків у провінції
