В 1720 р. покинув Пилип Орлик Швецію[1] і почав еміґрацийне житє в Европі в тій даремній надїї, що вдасть ся йому довести до утвореня коалїцїї против московського царства. Про сю дорогу провадив він дневник, писаний по польськи, що продовжає ся до р. 1732 і тепер переховує ся у біблїотецї кн. Чарторийських у Кракові (р. п. ч. 1977, 795 ст. м. 4) п. з. Diarusz podróży, który w Imie Trójcy Przenajświętszej zaczął się w roku 1720 Miesiąca Oktobra dnia 10, з мотом: „Jesus et Maria sint mihi in via. Quod felix, faustum fortunatumque sit“.
Сей рукопис мало знаний історикам. Польський письменник Равіта-Ґавронський у своїх студіях присвятив йому увагу в розвідці: Filip Orlik, nieuznany hetman kozacki. З українських істориків подав виривки з сього дневника Федір Ґолїйчук у статї п. з. „Филип Орлик в Галичинї“. Польська розвідка бере на увагу головно полїтичну дїяльність Орлика, займаючись дипльоматичними плянами Мазепиного наступника. Та сей гарно викінчений рукопис обіймає так богато подробиць культурно-історичного значіня, що відносять ся до українського народу і особи Орлика, що годї було менї студіюючи його не поробити ряду витягів із нього.
День виїзду із Стокгольму був назначений на 10 жовтня 1720 р. „в понедїлковий день під опікою св. ангелів Хранителїв і св. Филипа, мого Патрона, котрого свято припадало на
- ↑ Диви „Орлик у Швеції“, Записки Наук. Тов. ім. Шевченка, т. XCII.
