Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/99

- 94 - - . У відчити про це засіданн: Читає:Мi) : „На засіданню конференції дня 10. січня перший виступи мовідник української делеtаіції Гоху б) вичі заявив: „Звучені і виснажені війною народи змагають 10 хиз г. в піх змаганні до хиру представники демократії Великоросії, не зважаючи на нашади де-якої частини російського громадянства та преси, схіливо переступили через стрілецькі околи воюючих держав не для того, щоб на полі бою кровію і залізоx, а щоб шляхом приязного порозуміння між народати досягти загального хиру, бажаного для цілого світу. Після того, як почалися жирові переговори й оголошено основи хиру, ви, шановні панове, цілком справедливо призначили 10 днів перерви, щоб дати кожність державам, які не брали участь в жирових переговорах, пристати до них. Наша держава, Українська народия Республика, народ якої завжди схи- лявся до миру, відповіла перша на ваш поклик. Після того, як ІІ Універсалом центральної Української Ради з 20. мисто- паду (ч. ст.) зазначено її державне становище Українська Нарэдня Республика починае в теперішніх хохенті своє міжнародне істнувeння, яке вона втратила більш ніж перед 250) роками, і вступає в міжнародні зносини в ціліх обемі своїх прав на ціх полі. На основі попереднього представлення, вважае Правительство Української Народньої Республикі правильним на теперішніх жирових переговорах зайняти самостійне становище і передати правительствах заступлених тут держав отек ноту. • Далі Іенеральній Секретарь Голубович прочитав ноту Тенерального Се- кретаріату від 24 грудня 1917. р. У відповідь на прочитану ноту Правительства Української Народньої Рес- публики сказав Предсідатель Державний Секретарь Кюльман так : Мої панове! Ми вислухали з живим інтересом заяву глови Української Делеtації та прийняли до відома зроблені нак повідомлення. я пропоную, щоб українську ноту, як важний історичний документ, залучено було до актів конгресу. Представники союзних держав вітають прибувших, згіцно з їх телехрамою 3 26 грудня 1917. р., до Бечестя українських преZставкиків. Представники союзних держав застерігають собі право зайняти становище до поодиноких точок українських делеtатів“. В звязку з цим, заявив далі предсідатель, що він мусить зробити де- які запитання, щоб створити основх для прийняття рішень з боку сок:33 их держав. Досі переговори велися з преҳтавнiками петроградського правительства про всі справи, які торкаються російської території. Отже треба запитати голову делеtації петроградського правительства, чи він та його делехація і надалі мають намір заступати тут, яко дипльомати, справи цілої Росії. На це голова петроградської делеtації пан Троцький зложи в таку заяву: „Зважаючи на ноту Ієнерального секретаріату Української Народньої Рес- публики. російська делеtація заявляє з свого боку, що вона, в цілковитій згоді з принціповим признанням права кожої нації на самоозначення, аж до цілко- Витого відокремлення, не бачить жадної перешкоди до участі української делє- tації в мирових переговорах. ІІpo знaчіння цієї заяви російської делеіації віҳбулася довга ҳискусія, Яку, нарешті, сконцентровано в питаянк, чи українськ це:єtація є відвідділом російської делєтації чи її в диальоматичних зносинах , треба вважати представ- ництвом самостійної дежа ви. На це питання голова російської делеtації . Троцький відповів в тім хусі, що він уважав справу позагохженою, бо українська делеrація виступа: тут, як самостійна делегація, і такою признак її російська делєİація, а до того ж: з жадної сторони не зроблено якоїсь инші ої про- позиції. t'олова української делегації державний Секретарь Голубович Дякує. представника то ійської делєtації за його заяву і за спосіб, яких прийнято російською делеtацію самостійну українську хелеrадію.