І енеральні й Секретаріат не визнае Народніх колі- (рів правительством всієї Росії, бо сида їх (е) тільки серед D:Bної частини великоруської демократії, народи ж Сібіру, Поволжа. Кавказу, Криму, Дону, України, Бесарабії, Білоруси не признають Народніх комісарів правительством Росії. Так само навіть не вся великоруська демократіа признае їх правительством. Через те в інтересах селянства, робітництва і салдатстві Росії, від імени і коштом яких буде встановлятися мир і будуть рішатися питання великої соціальної ваги, Генеральний Секретаріат уважає невідкладним яко кога швидче скласти центральне правительство на вищезазначених основах. ІІоки ж такого правительства немає, Генеральний Секретаріат не вважае можливим ставати на бік тої чи ин щої области. І через те Генеральний Секретаріат, признаючи право, як за Народніми комі.. сарами у Великоруси, так і зі козаками на Донщині, на Кубані і по инших всіх землях, порядкувати своїм життям, не вважав справедливим задержу- вати козачі військові частини на Україні, коли вони хотіли йти до свого краю. Так само Генеральний Секретаріат уважае недопустимим затримувати й руські частини, коли вони виявляють бажання йти в Росію, як недопустиме те, що На- родні комісари задержують українські частини, не пропускаючи їх на Україну. Виходячи з цієї основної позиції, Генеральний Секретаріат не вважав можливим нарушити свою невтральність в боротьбі великоруських большевиків. з донськими козаками і відмовився допомогати пропуском ешелонів на Дон. Разом з тим Генеральний Секретаріат уважае необхідним заявити, що він нерний всту- пився за робітничі орtанізації в донській области, над якими з боку козачого правительства вжито репресій. Голова Генерального секретаріату виразно зазначив Військовому Правительству, що всякі утиски й обмеження повинні бути скасовані. І так само тепер Тенеральний Секретаріат стоїть на тому, що й раніше. В даний момент до Київа прибула делєtація від південно-східнього союза козаків і від Кубанського правительства в справі переговорів про утворення центрального правительства. Генеральний Секретаріат офiцiяльно заявив делеtації, шо Тене- ральний Секретаріат уважає можливим склад правительства тільки соціалістичний і, для успішності переговорів з козаками, ставить першу умову: скасування „Военнаго положения“ в південно-східнім союзі і усунення всяких репресій та обмежень над робітничими й демократичними організаціями. Отце ті ,таємні переговори, які ведуться Генеральним Секретаріатом з козаками. Тим паче, розуміється, Тенеральний Секретаріат не дозволить нікому на території Української Народньої Республики ніяких утисків над робітничими чи якими-небудь иншими орtанізаціями. Генеральний Секретаріат ставить собі метою зорганізованими і мирними способами затвердити та зміцнити власть демократії на Україні. Генеральний Секретаріат виживав всіх заходів, щоб всі соціальні реформи такої великої ваги, як, наир, земельна реформа і військова, були пере- ведені як найширше, як найповні це, але зорtанізовано і без того потрясення, кровопролиття й анархії, якими вҢ цаlачено ці самі реформи на території Народ- ніх Комісарів. Іенералын иій Секретаріат твердо і непохитно стоїть на тому, що вся власть повинна належати всьому народові, а не частині його. І через те вважає, що власть на місцях повинна бути в руках вибраних всім народом все- людним, рівним, безпосереднім і тайним голосованиям ортанів, а не трупи людей, вибраних неправильно і випадково.*) Тенеральний Секретаріат вважае недопустимими утиски над свободою слова | через те не закриває: ніяких тазет, навіть тих, які клеветуть на нього. Так само Генеральний Секретаріат не допускає ніяких ні утисків, ні обмежень свободи зібраннь, союзів, страйків, віри. І через те не може погодитись з тими утисками і терором, які вживаються правительством Народніх Комісарів навіть над соція- лістами, навіть на вибранцями селян і робітників. І Іенеральний Секретаріат заявляе: такої позиції він твердо буде держатися і далі. Але повинен додати : всякі спроби силою нарушити той лал, який тво-
- ) Тут Генеральний Секретаріат, як ми вже бачили, розходився з більшістю
української революційної демократії.
