Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/75

- 75 — Так кінчилась аrітація московських большевиків 88 перевибори Центральної Ради. Закінчуючи огляд подій переломового моменту в українській ре- волюції, ми повинні підкреслити тут ще раз слідуючі важніщі висновки 3- тих подій: 1. Через те, що українська революція була революцією не тільки соціяльно-економичною, але одночасно й національно-політичною, і через причини, які випливають з особливої економичної і звязаної з цим суспільно-клясової структури України, українська революція розви- валась по своїх власних законах, хоч і під впливом загальноросійської, революції у всіх фазах останньої. 2. Загроза національним здобуткам української революції з боку російського (московського суспільства і московської централістично- імперіялістичної та національно-шовіністичної буржуазної державности і боротьба за ті здобутки гальмували розвиток клясової боротьби на Україні, штовхаючи соціалістично-революційну українську демократію на співробітництво з дрібно-буржуазними національними елементами, в формі так званого единого національного фронту. 3. Одначе, по мірі того, як національні здобутки ставали все більш реальними і справа національного визволення. наближалась все більне до свого кінцевого позитивного розвязання, в революційній акції українського робітництва, селянства і вояцтва (та політичних партій, що наступали ці верстви) починав брати хору момент соціально- економичний над національно-політичним. В звязку з цим стоїть, часами дуже гостра, критика лівою частиною української революційної демократії поміркованого, побудованого на коаліції з дрібнобуржуазними (національ- ними і ноукраїнськими) елементами курсу соціяльно-економичної по- літаки Центральної Ради і домагання її -- -- порвати з единим українським національним фронтом та звязаною з ним політикою і стати рішуче і виразно на шлях творення робітниче-селянської державности. 4. Рахуючись з обективними умовами розвитку революції на Вкраїні, свідомо бажаючи надати українського характеру і українських форм творимій українській робітниче-селянській державности, українська со- ціялістично-революційна демократія виробила в процесі революції власні методи боротьби за соціально-економичні ідеали українських працюючих мас, оцмовившись від безкритичного наслідування і перенесення на Україну методів московської революції. 5. Факти української революції (в зазначенім її періоді) пере- копуюче і непохитно свіҳчать, що розвиток класової соціально-еконо- мичої боротьби на Україні весь час невиннно нов веред, базуючись на внутрішніх силах української революції, і що витворені в процесі революції революційно - Державні орг'ани української демократії Центральна Рада і Генеральній Секретаріят, хочі і одствали в своїй діяльності (особливо і головним чином осталії, тоб-то I'ен. Секре- таріят) від зазначеного розвитку, проте не стали всупереч йому і могли бути в потрібний час реформовані чи й зовсім усунені з провідного місця власними силами самої української революційної (емократії (її лівок) частиною)