Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/59

59 lісам Генеральний Секретаріат надае особливе значіння, і в скором часі будуть видані тимчасові правила про роспоря14ження тим народнім майном аж 40 часу, коли титання про них буде остаточно вирішене Установчим і зборами. А тепер рубати ліси без дозволу новітового земельного комітету ніхто не мае права. Зрештою, Універсал не тільки не дае права самовільно роспоряд:катіся землями або сільско-господарським інвентарем, кіньми, худобок і т. н., а, е, прі- знак) ЧII його всенароднім майном, передає: все під дог:11, і в оснорія,Iжеция новітових і тубернських земельних комітетів при номочи волосних комітетів. Підписали: Голова Генерального секретаріату В. Випиченко, За Тенерального секретаря Земельних справ Б. Мартос. Потвердив: Тенера.1L- ний IIисарь А. Лотоцькийї.“ В додаток до цього пояснення видало секретарство земельних справ це свого осібіното обіжника до. земельших комітетів, в якому роз'ясняло, між инІНим, що саме треба розуміти нінетрудовими зем- лями. З того роз'яснення виходило, що . „земельних власників, які мають землю в межах трудового господарства, приміром, меньш, ніж 50 десятин, Універсал не торкається; така трудова власність Універ- салом не касується і зостаеться по-давньому“. Ясно, що такі пояснення“ вносили в справу одні тільки пе- ясности. Посилання на Установчі збори в таких важливих питаннях, Як справа сплати ріжних боргів, що ТЯЖили на поміщицькому майні, в той час, як в Універсалі ясно сказано було, що вивласнення земель переводиться без викупу, тільки заплутувало справу. Згадка ж земель- ного секретарства про 50 десятин була і зовсім недоречною. Вона викликала велике невдоволення серед бідніщого селянства. Всі ці „пояснення“ до Універсалу, всі неясности і хитання в соціально-еко- номичній програмі 1Центральної Ради було вміло використано росій- ською соціяль-демократичною партією (большевиків) для підірвання авторітету Центральної Ради в робітничих та 'селянських масах. Серед селянства, робітництва і салдатів на Україні ця партія роспочала енергійну аrітацію проти Центральної Ради, спочатку в формі домагання перевиборів Ради, а потім і цілковитого знищення її. Цю аtітацію було зустрінуто українською демократією, не виклю- чаючи і самої лівої її частини, що пізніше пішла разом з московськими большевиками, дуже вороже. Причиною такого відношення являлось те, що передача влади до рук робітничих і салдатських депутатів, в невеликою домішкою селянства, як це робили большевики, означала фактично передачу влади на Україні до рук не українських, зайшлих елементів. Яено, що як би ті елементи не ставились прихильно до української національно-визвольної боротьби і інтересів місцевого пра- цюючого люду, факт передачі влади їм був би нічим неоправданим обмеженням прав українського трудового населення. По-за цим не було ніякої потреби так спішити в передачею влади на Україні до рук рад робітничих і салдатських депутатів по московському зразку ще й через те, що Українська Центральна Рада все це, хоч і не так швидко, як того хотілось московським большевикам (іменно московським, бо україн- ської комуністичної чи соц.-дем. большевицької партії в той час ще не було, про що ми вже згадували в свій час) йшла вперед, все більші революціонізувалась, а не стояла на місці, що давало надію на те,