Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/21

- 21 - революцій, проте він являється, безумовно, одною з найбільш світлах сторінок останньої. На 3 Tüд прибули представники Татарів, Грузинів, Латишів, Ли- товців, євреїв, Білорусів, Ёстонців, Молдаванів, донських козаків і союза ковацьких військ та Бурятів, а також представник від Временного Пра- вительства — М. Славинський. Дві третини участників в'їзду на- хежало до різних соціялістичних партій, і це одбилось - на настроях і роботі З'Таду. Вісін день праці в'їзду були справжнім святом еднання бувних поневолеих народів Росії. Навіть представники козацтва уро- часто заявили, що вони ніколи не одступлять від ідеї федеративної і дөжократичної перебудови Росії і будуть боротись ва здійснення її, плече в плече в усіла бувшими поневоленими народами Росії. Під впливої почуття братерського вднання всіх досі донижених і но-крив- джөнях, почесний голова З'їзду — Голова Центральної Ради М. Гру- шевський, вказуючи на значіння в'іаду, піднесено сказав: „Ми заклади вже перший камінь храму волі народів ! Ми вже бачимо, ми вже по- чувавхө, як іде федерація ! Хай жө живе велика федеративна демо- кратична Російська Республика! Хай буде вона до послуг трудящих усіх народів !“ Представник Временного Правительства і вся російська демократія могли переконатись після цього з'ївду, що ідея федеративної перебудови Росії запала глибоко в громадянство численних націй Росії і що бо- ротьба з нею являється безгхувҳою. З грунту федералівку бувті вязні російської тюрми народів могли зійти, коли б їх до цього прис. мусили, тільки в бік цілковитої своєї самостійности. Вороття до ста- рого безправного стану вже не було. Такі були настрої в'ївду, такі й ухвали виніс він. По питанню про федеративний устрій Російської Республики З'їзд виніе таку постанову : „З'їзд народів, скликаний у Київі центральною Українською Радою, об- міркувавши на своїх засіданнях з 21. по 28. вересня (в. ст.) справу майбутнього устрою російської держави, спинився но спеціальних рефератах і дискусії на таких, тезах : 1. Головною ҳибор державного устрою Росії, як при старіх ладі, так і після революції, е надхірне зосередження законодатної і виконавчої влади; 2. Збудована на цiх принципі державна ҳащиңа не може справно йти та гальмуе розвиток держави; 3. Через велику економичну ріжноманітність країв і народів Росії, зосередження влади затримуе розвиток господарської самодіяльности люд- ности, причинюється до визискування ократи неробочими клясами центру, а тим самих і до еконодичного занепаду цього осередку ; 4. Упорядкування цілої низки економичних справ життя трудового населення, як земельна та переселенська справи, громадська допомога і таке инте, потрібують гнучкого і ріжнородного національно-адміністративного апарату, пристосованого до місцевих і побутових Особливостей населення; 5. Ніколи небувала що-до свого напруження в світі війна поставила перед державною хашиною особливі вимоги що-до швидкості та продуктивности її роботи, вона показала цілковиту свою нездатність, не маючи змоги задовольнити найнеобхідніших життєвих потреб і досить часто пригнічуючи громадську працю, яка могла б задовольнити ці потреби; 6. Теперішній безлад, як на фронті, так і в тилу, но всіх відділах державного життя хае свар, джерело централістичний лад ; 7. Для рятунку держави від тої руїни, яка на неї чека, конче треба зараз же перебудувати державу на зовсім нових підвалинах, які де лишали б жадної можливости централізації; 8. Треба мати на увазі, що ісюрія виробила два типи устрою для величезних держав, а саме: або централістичний