Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/193

- 193 — . говори з штабом та про поводження війська Штабу при обеззброенню засівших в палаці, м. Ткаченко оповідав („Роб. Газета“) слідуюче : „Прибувши до штабу, хи побачили скрізь охорону, тархати і кулехети. Від іхени Центральної Ради ми вимагали, щоб ні арештів, ні особистих трусів не було. Особистої зброї одбірати не хожна, тільки державну. Вони ставили на цілий ряд провокаційних запитів. Нарешті, вони погодилися на наші укови, і ми поїхали на переговори з обложеними в палаці. Виявилося, що ніяких захірів повстання у ради робітничих депутатів не було. У большевиків було надто мало сил. Штаб до останньої рушниці знав засоби большевиків і, не дивлячись на це, післав військові сили. Ми дійшли до згоди з тими, хто сидів в палаці. А там була вся революційна демократія. Всі, навіть меншевики, однодушно заявлями: ми зістанемося тут і поляжемо, щоб не допустити розгрому нашого революційного центру. Ми довели до відома обложених, що в згоді зумовою їм забезпечена особиста недоторканість і особиста зброя. В Штабі постановлено, що до палацу увійдуть тільки 12 чоловік з війська для огляду, щоб найти зброю. Палац в руках війська не буде. І от, коли з палацу вийшли, лишилися тільки представники партій та й болыщевиків, враз увійшло багато війська і козаків. Це було нарочитe військо та спеціальні офицери. Вони лаялись останніми словами. Вони вчинили погром. Все розірвано, пошматовано: діловодство соціялістичних партій і їх підготовчу (до виборів в Уст. Збори. Автор) працю знищено. Кириенко казав, що тут нема нічого дивного : військо розлютувалося, стоячи на дворі під дощем. Вiйсько застукало в тісній хаті Пятакова, і ми своїми тілами тільки оборонили його від звірячої розправи. Тої сцени мені ніколи докладно не описати. Всіх, хто там був, арештовували та грабували. Все це вам вказує, що або це військо направлено штабом в контр- революційних цілях, або Ітаб не може керувати ним. Реакція, котрої ми боялися, сталася і тільки через те, що Штаб не був у наших руках. Цей рух тепер направляється проти нас. Військо, що обдягло палац, дуже вороже і добре розаtітоване проти Центральної Ради, але нас усюди нускали. Пускали, бо боялися. А проте всю увагу тепер звернуто проти українства. Так ПІтаб рятує революцію. Він лаштується рятувати її й по инших містах... Щоб оборонити Пятакова й инших, вони запропонували їм добровільно здатися в арешт, поки мине небезпека. І найдальше сьогодня вранці вони мусіли випустити своїх добровільних бранців, але й досі того не зроблено. Замісць того, ведеться якесь незаконне слідство.“ Після вислухання докладу делеtації про розгром ради робітничих і салдат- ських депутатів, Центральна Рада ухвалила на своїм вечірніх засіданні 11. листо- пада (в. ст.) резолюцію, в якій, зазначивши коротко хід переговорів і контр- революційне поступовання Штабу, заявила, що „Українська центральна Рада а) уважае необхідним негайне увільнення всіх арештованих в палаці осіб, особливо зважаючи на повну відсутність всякої з їх боку спроби повстання ; б) уважає недопустимим для охорони спокою і рево- люції роспорядження Штабом військовими силами (для охорони революції та спокою) без погодження і контролі Центральною Радою та всіею революційною демократією; в) уважае необхіднім негайне виведення частин, введених Штабом до Київа.“ 11. ПІтаб попросив перемирря після того, як Чехо-Словаки, частинно обеззброєні вже українськими козаками, заявили, що вони прийшли до Київа для боротьби з большевиками, не хочуть і не будуть виступати проти Української Центральної Ради. Арештовані большевики (І. Пятаков, Л. Пятаков, М. Зарніцин, Я. Гамарнік, Н. Лєбєдєв, І. Кулик, І. Крейзберг та инші) після трьохденного перебування під загрозою самосуду озвірілого штабного війська, були випущені. 13. падолиста (н. ст.) Ітаб почав здіймати свої караули в державних установах. Штаб ще мав думку виступити за Київ і там сконцентрувати своє військо для нового наступу на Київ, 1а це вже йому не вдалось. По заключенню перемирря почалися переговори про мир. Центральна Рада домагалася між ившим повної