добробуту ми не поставимо ніколи вище ідеї державности. Ми - нартія дер- кавного будування і добре уявляємо, які неминуче потрібні соціальні рефорхин „для нашого народу. Але не треба забувати, що тепер ми живемо не в тій країні, яку ми знати ще пів року тому. Руїна й анархія бурею пронеслися нею, і ніщо так не загрожує соціальних реформах, скріпленню нашої державности, як та анархія І я цілком поділяк, думку кого товариша с. Єфрехова : настав час нової революції — ревозкції проти анархії. І в цих завданнях партія соціялістів- федерахістів повинна взяти найактивніщу участь. Горе завжди навчає “ ... . А навчає воно ось чому: „Кохи не зовсім ще зрозуміти хибність своєї попере1- ньої позиції керовники сучасної політик II, то партія соціялістів- федералістів свою тактику вже змінила. Без ::алю, але по заслузі, справедливо осудила вона хиби сучасного і висунула нову іzек», яка, певно, не- забаром опанує загальним настроєм : синий вихід зі становища в коаліцій- ніх кабінеті, в сінтезі всіх персонально-ху жих егементів, без поділу на партії й нації. Треба ятувати державу, рятувати культуру, бо хутк) нічого вже й буде рятувати“ ... І пішло „показування свого лиця. * Розперезавшись, соціялісти- федералісти пішли на чолі контр-революційного буржуазного походу проти Центральної Ради, проти соціалістичного правительства, проти дотеперішнього курсу їхньої політики. Тогочасний орган соціялістів- федералістів „Нова Рада“ що-дня обливав помнями центральну Раду і прави гельскво, стараючись всякими способами здіскредитувати їх в очах прусько-німецької військової касти. Шукаючи ґрунту для свого державного будівництва“ в буржуазних поміщицьких і селянських кулацьких елементах, ес-ефи *) на сторінках свого органу давали місце ганебним протестам цих груп проти правительства і центральної Ради. Вихваляючи себе, як партію з персонально дужих елементів“, з усіх сил намагаю чись не вдарити у нововиявленим лицех“ в грязь перед німецькою буржуазією, ес-ефи з завзяттям розчищали грунт для гря- дущого пана, в надії, що він не забуде цієї їхньої відданої праці. Так само „показували свое лице“ і соціялісто-самостійники. За- явивши в своїм органi „Самостійник“, що попередня політика була „необхідною в певний історичний момент помилкою, податком певному настроеві мас“, вони тепер заходились коло виправлення тих „поли- лок“. ІІоперет всього поставили на порядок денний ,,Виправлення земельного закону. Потім зажадали зміни „не відповідаючого моментові складу Ради Народніх Міністрів на „новий кабінет міністрів, побудо- ваний на принціпі діловім і коаліційнім“, без участи в нім представ- ників національних меньшостей, який би повів твердий“ курс політики, рівняючись на буржуазію. Одночасно обидві ці соціалістичні партії повел похід проти відкриття Українських установчих зборів, мотивуючи це тим, що ви- бори до них відбулись в ненормальних умовах і що, таким чином, об- рані депутати не відбивають волі населення. **) АЗбори дійсно були далекі по своему складові від есефівсько-самостійницьких ідеалів.
- ) ес-ефи = с.-ф. = соціялісти-федералісти.
- ) ІПроти скликання Установчих зборів були і українські соц.-дем., що не
спромоглись провести до них і 10 депутатів. Вони сподівались при нових виборах провести їх більше.
