— 131 — ІІ римітка. Малоземельними уважаються такі хлібороби, площа зеулі котрих не задовольняє споживчих потреб їхніх семей при веденню господарства звичайним для своєї місцевости способом. 28. Наділення провадиться по нормі, встановленій в порядку ст. 9. і 10. основних засад. 29. Урівнювання в користуванню землею провадиться шляхом : а) оподатку- вання Тишків землі поверх встановленої норми, відповідно до чистого доходу з них ; б) оподаткування надзвичайних доходів з землі, які залежать від при- родних якостей участка, його близькости до торговельних центрів і инших соціально-економичних умов, незалежних від праці господарів цих господарств ; в) розселення і переселення або зміни меж участків і їх розмірів. 30. Землі, які залишаються після наділення місцевої людности по встановле- них нормах, доки вироблять центральні органи земельної реформи план розселення і цереселення, можуть даватися в користування місцевій людности поверх цих норм, на умовах, встановлених земельними комітетами. 31. Землі для засіву буряків і инших рослин, за якими визнається особливе значіння, одводяться в приватно-трудове користування з умовою не зменьшення посівної плопці цих культур. 32. Висококультурні господарства передаються цілими в користування товариствам або сільським громадам, котрі вестимуть господарство спільно, по II.1янах, затверджених земельними комітетами. На таких самих умовах без поділу передаються в користування сади, хмільники, виноградники і т. и. 33. Племеннi розсадники, питомники, селекційні та досвідні поля і станції переходять цілими в порядкування земельних комітетів, котрі або самі ведуть на них господарювання або передають їх орtанам місцевого самоврядування та науковим закладам.“ *) Основною ціллю цього закону являлось — утворити такі умови користування землею, при яких була б виключена всяка можливість капіталістичного визискування за допомогою землі людської праці, инакше кажучи — всяка можливість використовування землі, як знаряддя про- дукції, для експльоатації людини людиною. Поруч з цією ціллю стояла друга — утворення таких умов землекористування, які полегшували б спочатку організацію окремих великих громадських господарств в спільним, громадським веденням господарства, а потім — перехід до громадського ведення сільського господарства в загально-державних межах. Досягнення цих цілей мислилось в формах, які відповідали б со- щяльно-економичним умовам розвитку землекористування на Україні і вели б до зросту сільськогосподарської культури і звязаної з нею інтенсивности та продукційности сільського господарства. Наскільки успішно наведений закон підходив до розвязания земельної справи на Україні, не довелося перевірити на практиці. Військові події йшли таким швидким темпом, що правительству довелося залишити Київ раніше, ніж закон був надрукований. Опубліковано його було вперше в Житомирі: звідти почалось і поширення його між се- лянством. Спроби перевести закон цей в життя було зроблено вже підчас перебування на Україні німецько-австро-угорських військ. Нема потреби підкреслювати, що тодішня ситуація на Україні цілком не сприяла тим спробам. Німецько-мадярська реакція поклала їм швидко кінець спочатку втручанням німецько-мадярсько-австрійського військового командування в земельні взаємовідносини на місцях, а потім — дер-
- ) Текст закону подано за ѓазетами.
