Цю сторінку схвалено
— 18 —
жлукто, товсте наше жлукто… потім щось тонше за його… потім зовсім тонке… Нарешті я його забіраю в долоні. І руки у мені зробились тоненкі-тоненкі і ноги тоненькі-товенькі… І в руках у мене вже не жлукто і не піч, а тоненька-тоненька ниточка…
Я з острахом кидаюсь… І з радістю бачу, що знову я такий самий, як і був, зі своїми руками й ногами. І мати коло мене…
І знову мені стало так само хороше, приємно. Мороз проходить по кожі. Тепла рука матері на голові. Бліде обличча з мнягкою усмішкою…
І мнягка приємна напів-тьма весняного вечора.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_-_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_-_%D0%97_%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%281919%29_-_%D1%81%D1%82.08.jpg/50px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_-_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_-_%D0%97_%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%281919%29_-_%D1%81%D1%82.08.jpg)