Сторінка:Заливчий Андрій З літ дитинства 1919.djvu/19

Цю сторінку схвалено

— 15 —

Ото я наївся: і борщ із хлібом і вареники їв у сметані.

А брати були старші за мене. Вони не ходили до сусідів дивитись, як ті їдять. Вони лише з заздрими очима слухали про те, як я оповідав, і зараз же запитували:

— Що, нічого не приніс?..

Тільки тоді я згадував, що і їм же їсти хотілося.