![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_-_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_-_%D0%97_%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%281919%29_-_%D1%81%D1%82.11.jpg/400px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_-_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_-_%D0%97_%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%281919%29_-_%D1%81%D1%82.11.jpg)
У хаті було якось надто просторно. Потім я ніколи не пригадую нашу хату такою — завжди в ній багато було речей. Займали вони майже всю хату; ніде було і повернутися. Сама піч займала чверть хати; між піччу і стіною, просто дверей стояв піл, а між полом і піччу біля стіни низенький ослінчик, від якого йшов запічок просто на піч.
Так було тоді, так було й потім. Але потім хата була заставлена ще діванами, лавами і столом так, що коли лягали двоє серед хати головою до столу і ногами до дверей, то пройти було ніяк. Але тепер, я пригадую, було в хаті дуже просторо; і не було, здається дівана, не було й столу, — а може й був стіл.
Був вечір. Посеред хати стояв невеличкий стільчик; на ньому горіла лямпа. Щось робили мої брати — вони обидва старші за мене. На низенькому стільці сиділа мати; тримала на колінах маленьку сестру і щось шила.
Вечір був якийсь надзвичайно давучий. Здавалось, — та мабудь воно так і було — на дворі болото, болото, скрізь болото. Туманом окутана хата. І кру-