Цю сторінку схвалено
— 6 —
гався пробитиси в панцернику крізь гетьмансько-добровольческі ряди, був оточений ними і підтятий багнетом…
13-го грудня 1918 року…
13-го грудня 1918 року Андрія Заливчого не стало.
Вічно бадьорий, з кипучою натурою, з невичерпаною енергією, з фанатичною вірою в перемогу своїх ідей, життьорадний, всебічно розвинений, дієздатний — він був підпорою для своїх товаришів в їх важкій боротьбі. Він не діждався втілення своїх заповіданих мрій.
Андрій Іванович Заливчий, член Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів загинув на своєму посту борця-революціонера, і нехай наше видання його літ дитинства буде першим вшануванням його світлої пам'яти.
Гнат Михайличенко.
II—1919.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ae/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_-_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_-_%D0%97_%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%281919%29_-_%D1%81%D1%82.06.jpg/270px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_-_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_-_%D0%97_%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%281919%29_-_%D1%81%D1%82.06.jpg)