Сторінка:Заливчий Андрій Дитинство 1929.djvu/43

Цю сторінку схвалено
 
З БЛАГОРОДНИМИ ДІТЬМИ
 

Ох, як мені хочеться приятелювати з благородними дітьми! То-ж не якийсь там Петро або Степан — звичайнісінькі хлопці, а то благородні, чистенькі, акуратно одягнені, по панському балакають, їдять смачні оладки, пиріжки, цукерки; у них усе є. Ох, як добре з ними приятелювати!

Учитель теж благородний чоловік. У нього штук дванадцятеро дітей. Правда, вони самі часто хапають у школярів їхні сніданки, але-ж вони чистенькі, балакають по панському, і учительські діти. Добре бути з ними за панібрата.

Вже пізньої осени, у неділю, я вперше одяг нову чумарчину і шапку. Ну, як таким фабрикантом не з'явитися до учителенків? Нова сіренька чумарочка так і блищить — хотілось похвастати нею. Трохи навіть важко було на душі: не знав, кому першому пока-