Сторінка:Заливчий Андрій Дитинство 1929.djvu/35

Цю сторінку схвалено
 
У ШКОЛІ
 

На спаса ходив батько на ярмарок і приніс нам азбуку. Брат у мене був поважніший, тому я перший кинувся до батька, вихопив книжку з рук і почав розглядати. То була звичайнісінька лубочна азбука. Звичайно я нічого в ній не розумів і не знав жодної літери: але-ж на палітурці намальований був хлопець з книжкою в руках, а в середині — граблі, сокира, плуг, птахи, риби, звіри і під кожною картинкою було підписано, що то воно значить. Передивившись, я вибіг на вулицю, став показувати усім хлопцям і дівчатам свою книжку, хвастав і навіть натякав, що я вмію читати. І обдурював усіх дітей малих літ, читаючи підписи під картинками не по літерах, а догадуючись з малюнка. На другий чи на третій день азбука вже була забута.