діяльність приносила честь шановному товариству інжінірів, які заєдно добувають підземні скарби зєдиненого королівства, в Кардіфі, Нюкестлі та в південних ґрафствах Шкотії. Та загальну увагу звернув він на себе головно в копальнях Аберфайля, що находяться в частині ґрафства Стірлінґ та межують з копальнями Алльоа. Тут проминуло майже ціле його життя. Кромі цього був ще Джемс Стар членом товариства „Дослідників Старовини Шкотії" і навіть вибрано його головою цего товариства. Рівнож був він одним із діяльніших членів „Royal Institution“[1] і в едінбурських Записках" часто друкувалися розвідки підписані його іменем. Із всего того видно, що був він одним iз оттих учених практиків, яким Анґлія завдячує свій розцвіт. Займав він видне становище в стародавній столиці Шкотії, яка, ізза своїх внішних та внутрішних прикмет, вповні заслугувала на назву Північних Атен".
Відома річ, як влучно англійці назвали цю частину свойого краю, де находяться їхні копальні вугля. Назвали: „Чорною Індією“ і отта саме Індія може навіть більше причинилася до розвитку незвичайного богацтва зединеного королівства, чим справжня Східна Індія в Азії. Дійсно, тут ціле населення гірників день і ніч працює, видираючи з нутра британської землі дорогоцінне паливо, цю головну основу всякого промислу. В тому часі речинець, визначений спеціялістами, в якому вичерпаються поклади вугля, був ще дуже далекий і не треба було лякатися, що в недалекій будуччині його нестане. Тоді ще ждали на гірнички поклади Старого й Нового світу.
- ↑ Королівський Інститут.
