— Хоч-би там що, — відповів капітан, — а це справжня англійська мова.
— Що до цього, не може бути жодного сумніву, — сказав лорд Гленерван: — слова: sink, aland, that, and, lost зовсім непошкоджені; skip, мабуть, утворює слово „шкіпер“, і мова йде про якогось Гр…, мабуть, про капітана розбитого корабля.
— Додамо, — сказав Джон Мангльс, — слова monit та ssistanse, цілком зрозумілі всім нам.
— Ну, ось уже щось і виходить, — зауважила леді Еллен.
— Та на жаль, нам бракує іще цілих рядків, — відповів майор. — Як відновити назву розбитого корабля і місце його аварії?
— Це ми відновимо, — сказав лорд Едвард.
— Безперечно, — відповів майор, що завжди з усіма згоджувався: — але як?
— Доповнюючи одного документа иншим.
— Подивімось же! — гукнула леді Еллен.
На другому шматку паперу, попсованому ще більше, були тільки уривчаті слова, розкидані отак:
| 7 Juni Glas |
| zwei atrosen |
| graus |
| bringt ihnen |
— Це по-німецькому, — сказав Джон Мангльс, кинувши оком на папір.
— А ви, Джоне, знаєте цю мову? — спитав Гленарван.
— Бездоганно, мілорде.
— То скажіть-же нам, що означають ці слова?
Капітан уважно розглянув документа й почав поясняти:
— Насамперед, ми вже знаємо, коли саме подія сталася. 7 juni — це є 7-ме червня, а коли згадаємо цифру з англійського документу — 62, ми маємо цілком виразно зазначений час — 7-е червня 1862-го року.
— Чудесно! — скрикнула леді Еллен: — далі, Джоне, далі!
— А в тому самому рядку, — казав далі молодий капітан, — я бачу слово Glas, а поставивши його поруч із словом gow англійського документа, ми маємо Глазго. Очевидно, тут справа про корабель, що вийшов з порта Глазго.
— Така сама й моя думка, — обізвався майор.
— Другого рядка немає зовсім, — казав Джон Мангльс. — Але в третьому я вбачаю два важливих слова: zwei, що значить два, і atrosen, або краще matrosen, що по-німецькому значить — матроси.
— Виходить, — сказала леді Еллен: — мова йде про капітана та двох матросів?
— Очевидячки, — відповів лорд Гленарван.
