більш об’ємним: “Диспут – не те, на що треба покладатися” (або просто “Не треба покладатися на диспути”). З другого боку, у санскриті є чотири типи складних слів, причому таке слово може складатися з десятків основ, фактично замінюючи собою речення, що надає санскриту ознак інкорпоруючої мови. Наприклад, у сутрі 82 ми зустрічаємо слово guṇa-māhātmyāsakti-rūpāsakti-pūjāsakti-smaraṇāsakti-dāsyāsaktisakhyāsakti-vātsalyāsakti-kāntāsakty-ātma-nivedanāsakti-tan-mayāsakti-paramavirahāsaktirūpaikadhā. Смислові зв’язки між елементами цього слова не мають зовнішнього вираження. Українська мова, у принципі, також дозволяє створювати довгі складні слова (наприклад, водогрязеторфопарафінолікування), але не завжди і не такі довжелезні. Тому в подібних випадках одне санскритське слово перекладається майже цілим реченням. Також у деяких випадках задля пояснення доводилося додавати (у квадратних дужках) слова, яких немає в оригіналі. Проте маємо надію, що цей переклад, незважаючи на його недоліки, дасть читачеві доволі адекватне уявлення про “Бгакті-сутри” Наради.
1 Отже[1], пояснюємо бгакті.
2 Воно – вища любов[2] до Нього[3]
3 і вічне єство[4],
4 здобувши яке, людина стає досконалою, стає безсмертною, стає вдоволеною;
5 отримавши яке, ніхто [вже] [нічого іншого] не бажає, не журиться, не ненавидить, не радіє, не стає прагнучим[5];
6 пізнавши котре, [людина] [духовно] сп’янілою стає, [немов] закляклою [у трансі] стає, такою стає, що знаходить радість у [істинному] Я[6].
7 Через [те що це бгакті має] форму приборкання[7] [хтивих бажань], воно не таке, як хіть[8].
8 Але приборкання – це зречення [і] від справ світу, [і] від Вед[9].
9 Ототожнення[10] з Тим та байдужість до того, [прагнення] чого приборкується.
10 Ототожнення – відмова від іншого покровительства.
11 Байдужість до того, [прагнення] чого приборкується, – здійснення [лише] того, що благотворне у світі й Ведах[11].
12 [Навіть] після твердої рішучості [йти шляхом бгакті] хай буде піклування про [виконання норм] Писання.
13 Інакше – загроза падіння.
14 До закінчення строку носіння [душею] тіла [має бути] також мирська діяльність – харчування й т. д., – але мінімальна[12].
15 [Далі] через відмінності різних поглядів називаються різновиди тієї [любові до Бога].
16 “[Це] потяг до пуджі[13] й т. д.”, – так [каже] син Парашари[14].
17 “[Це схильність] до духовних оповідей”, – так [каже] Ґарґа[15].
18 “[Вона здобувається] неперешкоджанням прагненню душі”, – так [каже] Шанділья[16].
19 Але Нарада [каже] так: “[Це] піднесення Тому [Богові] всього зробленого, величезне збентеження при забутті про Нього”.
20 Воно є саме таким, [як сказано в усіх цих означеннях].
21 [Воно таке, наприклад], як у пастушок Враджу[17].
22 Але навіть тут немає забуття чи відкидання знань про велич [Бога].
23 Відсутність того [знання] – [це] наче в коханців.
24 Нема ж бо в цьому, [другому випадку] ощасливлення щастям іншого.
25 Але це [бгакті] вище за карму, джняну та йогу[18].
26 Через те, що [воно] – втілення плодів [карми, джняни та йоги].
27 І через відразу Всевишнього до гордовитих і прихильність до вбогих [духом][19].
28 Одні так [кажуть]: “Лише знання засіб [здобуття] того [бгакті]”.
29 “[Бгакті й знанню властива] взаємозалежність”, – так [кажуть] інші.
30 Син Брахми[20] [каже] так: “[Бгакті] таке, що є своїм плодом”.
- ↑ Athātas (atha + atas) має таке ж значення (тільки дещо посилене), як atha (“тепер”, “далі”, “тому”). Цим словом часто маркується початок книги, глави, розділу.
- ↑ Словом “любов” тут перекладено термін prema(n).
- ↑ Під “Ним” мається на увазі Бог. У цій сутрі замість tvasmin (tu + asmin, букв. “саме до Нього”), де займенник стоїть у місцевому відмінку, зустрічаються варіанти тексту з давальним відмінком: tasmai (“до Того”) або kasmai (“до Кого”).
- ↑ Amṛta-svarūpā. Svarūpā – букв. “своя форма”. Цей термін використовується в значенні “істинна природа” (якоїсь сутності). Словом “вічна” тут перекладений пасивний дієприкметник минулого часу amṛta (у значенні прикметника букв. “безсмертна”), який має ще й похідне, більш вузьке значення: “напій безсмертя”, “амброзія”. Таким чином, допустимий також переклад “нектарна сварупа”.
- ↑ Пор.: «Хто не радіє й не ненавидить, не журиться й не бажає, хто відсторонився від “доброго” й “поганого” та має бгакті – той дорогий Мені» (Бгаґавадґіта 12:17).
- ↑ Якщо сприймати ātman як звичайний зворотний займенник, то можна перекласти “знаходить у собі”.
- ↑ Nirodha. Цікаво, що саме це слово вжито в знаменитому означенні “Йога-сутр” (1.2) Патанджалі: “Йога – приборкання вихорів свідомості”.
- ↑ Хіть – kāma. У широкому сенсі цим словом може називатися будь-яке недуховне бажання.
- ↑ Тут відкидається шлях формального ритуалізму прибічників пурва-міманси. Така само вимога є в Бгаґавадґіті (2.42–45): «Необізнані, задоволені буквою Вед, які говорять “немає нічого іншого”, проголошують, Партхо, барвисті промови, що обіцяють народження як плід справ, рясніють описом різноманітних ритуалів, спрямованих на отримання задоволень і здобуття влади. [Ці люди] сповнені бажань, їхня вища мета – рай. У прив’язаних до задоволень і багатства, чий розум захоплений цією [промовою], не буває рішучого розуму, зануреного в транс. Веди обмежуються сферою трьох якостей матеріальної природи. Арджуна, будь вищим за три якості матеріальної природи, стій над двоїстістю, завжди перебувай у винятковій чистоті (sattva), не переймайся придбанням й збереженням, перебувай у своєму Я».
- ↑ Ananyatā, букв. “неінакшість”.
- ↑ Ця сутра стверджує, що відмовлятися треба не від усієї діяльності у світі (який дехто вважає порочним), а лише тієї, що шкодить духовному розвитку, і це перегукується з настановою Бгаґавадґіти (18.5): “Не слід нехтувати [такою] діяльністю, [як] аскеза, жертвопринесення й подаяння; їх слід здійснювати. Для мудрих аскеза, жертвопринесення й подаяння – очищувачі”.
- ↑ Перекладено відповідно до трактування більшості індійських коментаторів. Але слово tāvat частіше перекладається не в сенсі “злегка”, а прислівником “поки”. Таким чином, переклад може мати такий вигляд: “Але, звичайно, поки не закінчиться строк носіння [душею] тіла, [має бути й] мирська діяльність: харчування й т. д.”.
- ↑ Пуджа – індуїстське богослужіння, в яке входить піднесення скульптурному образу божества запаленого світильника, ароматичних речовин, квітів і т. д.
- ↑ Син Парашари – В’яса, легендарний записувач Вед.
- ↑ Ґарґа – легендарний автор “Ґарґа-пурани” та “Ґарґа-самхіти”.
- ↑ Шанділья – ім’я мудреця, згаданого в “Чхандог’я-упанішаді”. Також він вважається автором “Шанділья-упанішади”, “Шанділья-бгакті-сутр” та “Шанділья-самхіти”.
- ↑ Врадж – священне для індусів місце паломництва в індійських штатах Уттар-Прадеш, Раджастхан і Хар’яна, де, згідно з Пуранами, народився й провів свою юність бог Крішна.
- ↑ Тут карма(н) – це діяльність, що має на меті особисту вигоду (хоча б і потойбічну), джняна (букв. “знання”) – пізнання Бога філософськими роздумами (джняна-йога), а йога – пізнання Бога завдяки медитаціям за системою Патанджалі (тобто аштанга-йога).
- ↑ Пор.: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Якова 4.6; 1 Петра 5.5). “Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Євангелія від Матвія 5.3).
- ↑ Тут син Брахми – Нарада.
