1430-го року літочислення франків[1] упокоївся князь Вітульд[2], який був хоробрий і відважний супроти ворогів своїх, котрий татарина аж до його осідку[3], що зветься Кримом, переслідував і побивав, і 20 000 татар полонив і привів їх до Литви, і поселив їх там, і це достоту ті, що відтоді й дотепер живуть у Вільнянському краю, ті самі.
1475. Року 924. Турки[4] спалили Сучаву, після чого Штефан – войвода[5] розбив їх ущент.
1475. Року 924. Плем’я турецьке захопило у франків Кафу.
1483. Року 932. Те саме плем’я турецьке загарбало у християн Килію та Аккерман[6]
1484. Року 933. Прийшли турки і прибрали до рук своїх Килію та Аккерман.
1485. Року 934. У серпні місяці Штефан – воєвода Волощини[7], визнав над собою[8] зверхність польського короля Казиміра.
1485. Року 934. Вдруге турки спалили Сучаву.
1497. Року 446. 25 жовтня. Плем’я невірне і підступне, що зветься валахи, з пароном Штефаном розгромили на Буковині польського короля Ольбрехта[9]
1497. Року 446. Польський король Ольбрехт рушив на Волощину.
1498. Року 447. Підійшли турки до Малогощі. І того самого року волоський воєвода Штефан підступив до Кам’янця. І в облозі протримав 8 тижнів.
1503. Року 953. В Стамбулі, Тера Говганнеса, Тера Давита, Тера Саркіса[10] – нвіраків[11] Ечміадзіна захопивши, стратили, а що вони безневинні були, то з неба дивовижне сяйво зійшло на їхні тіла. Коли б і нам усім Господь Бог таку долю сподобив, що їм випала від Господа.
1509. Року 957. 21 лютого. Кназь Костантин[12] розбив 1200 татар під Білою Церквою і Городищем і звільнив 9000 бранців з рук невірних.
1509. Року 958. На восьмий день після вартавару[13] підступив до Львова Богдан – волоський воєвода.
1519. Року 948. Сталася битва під Сокалем[14], де невірне плем’я татарське побило поляків, через незгоду поміж християн.
1520. Року 969. Сулейман[15] хондикар[16] почав своє султанування.
1524. Року 973. Напали на Львів татари і, пройшовши перед русинською церквою Св. Ґеворка, подалися до Ярослава, і повернулися, і вбили львів’янина Міклаша, сина Стецька.
- ↑ У тогочасних вірменських літописах франками називали як європейців узагалі, так і поляків зокрема.
- ↑ Вітовт – Великий князь литовський (1392–1430). Тут і далі курсивом передається написання відповідно до публікації Г. Алішана.
- ↑ В літописі вжито слово “դախտն”, що перекладається також як столиця.
- ↑ В тексті տաճիկքն
- ↑ Стефан IIІ Великий (?–1504), господар Молдавії з 1457 р.
- ↑ Це сталося 1484 р. Див. наступний запис.
- ↑ В тексті Օլախի երկիր.
- ↑ В тексті հոլովադ արաւ.
- ↑ Ян Ольбрехт – польський король в 1492–1501рр.
- ↑ Частка Тер (букв. господар, пан, – пор. укр. панотець) вживається у вірмен перед іменем духовної особи.
- ↑ Нвірак (вірм) – посланець, представник. Тут уповноважені католикоса для збирання пожертв.
- ↑ Князь Костянтин Іванович Острозький (бл. 1460–1530), Великий гетьман литовський (1497–1500, 1507–1530), староста брацлавський, звенигородський і вінницький.
- ↑ Вартавар – вірменське народне літнє свято, яке відзначають на 98 день після Великодня.
- ↑ 2 серпня 1519 р. татарська орда розбила під Сокалем польсько-литовсько-руське військо під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана Литовського.
- ↑ Султан Сулейман I Пишний (1495–1566) з династії Османів, за якого Оттоманська Порта досягла свого найбільшого розквіту. 1530 р. його дружиною стала українка Настя Лісовська, знана в Європі як Роксолана.
- ↑ Хондикар – спотворена форма від перського худавандіґар– самодержець, падишах, султан.
