Орієнталісти старих часів мали значні й багаті досягнення. Але треба одверто визнати правду, що стара орієнталістична наука мала інше настановлення, аніж тепер маємо ми, мала інші перспективи, аніж ті, що тепер стоять перед нами. Я не кажу про колишні окремі завдання, про колишніх окремих учених сходознавців, а беру всю соціально-політичну функцію сходознавства до революції. Тоді сходознавство мало за своє завдання слугувати підготовці й дальшому просуванню імперіалістичного наступу європейського капіталізму на Схід для поневолення й експлоатації народів Сходу. Усі наукові завдання, лінії і напрямки наукового вивчення Сходу об'єктивно мали до революції соціальну й політичну мету виявити об'єкти й шляхи для того, щоб капіталізм і далі заходив на Схід, щоб науково підпирати імперіялістичну експансію капіталізму на східні народи.
Пролетарська революція звільнила всю науку від залежности од капіталу. Пролетарська революція дала нове настановлення науці. Перед наукою взагалі стоїть завданню боротьби з природою за колективно-суцільний розвиток трудящого людства на підставі солідарности праці й єднання трудящих. Пролетарська революція в нашій країні й у нашому Союзі звільнила науку сходознавства від залежности од капіталізму, звільнила від ганебного й жалюгідного обов'язку бути на послугах, становити собою знаряддя імперіялістичної експансії. Вільним народам нашого, братерського соціялістичного радянського Сходу нема чого йти з якиминебудь завойовними завданнями. Гасла пролетарської революції палають вогнем протесту проти поневолення народів, вогнем боротьби за звільнення усіх пригнічених народів і всього трудящого людства. Наука, орієнталізму дістала від пролетарської революції можливість бути більшою від обов'язків слугувати завданням і цілям імперіялізму. Сходознавство, як специфічна частина, ставить собі два основні великі завдання науки взагалі.
Перше завдання це є безпосередня боротьба з природою, вивчення того, що є, того, що нам природа дала з своїх багатств — того, що заховано в ґрунті й надрах природи й може бути використано на користь трудящого люду. У балянсі всесвітньої боротьби трудящого людства з природою за завоювання матеріяльних умов культурного й економічного розвитку й у дальших віхах взаємної координації роботи й розподілу завдань, сходознавство ставить перед народами західніх і східніх країн і по всьому світі кончу
