шлях, що значно скорочуватиме фрахтові витрати до Перського Азербайджану і час на приставку.
Цей сошейний шлях від Гайдарабаду (південь Урмійського озера) до кордону Персії почали прокладати ще в 1926 році і з перервами прокладають до цього часу.
Персія витратила на цей шлях вже 80 тисяч туманів і зараз роботу затримує брак коштів.
Значно інтенсивніше йдуть роботи на території Іраку і, не вважаючи на труднощі прокладки (шлях будується за американським типом для важких могутніх машин завширшки в 8 метрів і грузований завтовшки в 5 метрів), мають довести її до кордону (Райят) в наступному році.
Як зазначено вище, нормалізація ірацько-перських взаємин полегшує розв'язання проблеми цього шляху, який за проектом Мілепо 1926 року має просунути до Перського Азербайджану мосульську і південну нафту та англійські товари. З Персії цим шляхом відправлятимуть до Европи перські товари (килими, хутро і т. д.), що до цього часу йшли через ЗСФСР.
Але, щоб тверезо оцінити майбутні перспективи, перським англофілам дуже корисно згадати про реальні наслідки господарювання англійців на перському ринкові, коли він був цілком ізольований від СРСР.
Ці підсумки такі (взято із перської офіціяльної митної статистики „Табльо-Жанераль“).
Шовківництво Північної Персії остаточно загинуло, лісоводство значно зменшилося.
Виноградарство і садівництво було на краю загибелі, а основна галузь сільського господарства північної Персії — бавовництво — почало даградувати, тому що ціна на бавовну знизилась до 1200 кран за тонну проти 3205 кран передвоєного часу (3333 кран тепер).
Ціни на перські товари катастрофічно знизилися: на риж з 665 кран за тонну до 450 кран, на сушню — з 1181 крана до 638 кран і т. д.
Експорт сильно зменшився: бавовна з 26,6 тисяч тонн до 1,5 тисяч тонн; риж з 63 тисяч тонн до 0,3 тисяч тонн; сушня з 59,6 тисяч тонн до 23 тисяч тонн; шовк в коконах з 993 тонн до 0,4 тонни; ліс з 23 тисяч тонн до 2 тисяч тонн і т. д.
Імпорт щодо ціни збільшився, а в кількості зменшився.
Середні ціни на імпортні товари надзвичайно зросли: на цукор — на 337%, на чай — на 104%, на папер і картон — на 250%, на борошно — на 156%, на мануфактуру — на 200%.
