— Баку. Мечет. В ньому переважно старі люди. Молодь біля мечету уважно стежить за тими, хто йде туди, і коли юнак простує до неї, в'їдливі дотепи дощем сиплються на голову темного бідолахи.
Слабий пол, прикусюючи злегка зубами чадру, але одкривши обличчя, мимохідь уважно вивчає очима европейське жіноче вбрання. Перендже дає дорогу короткій по коліна і вище спідниці, м'які туфлі — французькому каблукові.
Кіно ламає старі побутові устрої. В захопленні ним, стажачи блискучими очима за розгортанням на екрані варіацій на новітні теми, молодь в масі нищить старе, рушить закони, що створили в громаді гарем і чадру. Театр, з самородків на місцях, в живих лицях і дії, золотим сміхом висміює агу, муллу і весь старий уклад життя, викликає бурю оплесків, штовхає народ на нові шляхи, розкриває перед ним темні пружини минулого.
На цікавих матеріялами виставках друку, на різних нарадах та з'їздах братерськи зустрічаються представники республік Радянського Союзу. Ми знайомимося з величезними культурними досягненнями раніш пригноблених країн і народів Сходу. Але ці матеріяли, доповіді та інформації креслять і другий бік справи.
Гине жива історія народів. І треба прикласти сил до збирання всіх, поки ще не пізно, матеріялів з етнографії, позаписувати, що тільки можна, пером, пензлем, фонографом, фото, антропометричним приладом тощо. Екскурсії під керівництвом досвідчених робітників в озброєнні наукових метод роботи, етнографічні товариства на місцях, побудовані на сітці низових кореспондентів, та інструктаж їх в дальшому, повне сприяння і ділова допомога відповідних органів на місцях етнографічній роботі, такій важливій за наших умов переходового часу, — це збереже нам ті неоціненні матеріяли, що зараз стоять під знаком загрози на знищення.
