нависає над нижнім аж доки не з'єднується в замку склепіння), але з середини обтесаним так, що це справляє враження звичайного гостроверхого склепіння з підвищеною, як у готиці, аркою. У камеру ведуть низькі вузькі двері в задній стіні, а з камери пророблено вузькі проходи в одну, а іноді в обидві сторони, зі сходинками, що виходять на гребінь стіни. Перекриття всіх переходів кам'яні, сволокові. Через те що верхи геть зруйновано, не можна встановити, чи були на стінах і баштах зубці, але в форті ч. 10 розкидано зубчасте каміння того самого типу, як і в сасанідських спорудженнях Пайкулі й Так-і-бостану[1], — типу, що його перейняла арабська архітектура. Тут же є невеличка водойма з рештками перекриття теж фалшивим склепінням, але його фігурно обсічено. Загалом, ніде в стіні справжніх склепінь не вживалося — їх заміняли або фалшивим склепінням, або сволоковим перекриттям. Ніде не з'єднано кам'яних плит метальовими клямрами або свинцовими переліжками: згадки про це в арабів базуються або на помилкових відомостях, абож вони належать ще недослідженим частинам стін, що виходили в море.
Загальний напрям стіни такий: вона починалась безпосередньо від південно-західнього кутка дербендської цитаделі, йшла на півд.-зах., бралася узбіччям гори до її хребта, де повертала на південь. Поворот був прикритий широким і глибоким штучним ровом, що перерізав хребет упоперек. Далі, на південь хребтом до верхів'я Джалгана, увінчаного фортом ч. 7, що стояв з краю неприступної скелястої кручі. Від підніжжя його стіна йде в зах.-півд.-зах. напрямі, перетинає долину покрученою лінією, гребенем положистої вододільної перегатки, що з'єднує Джалганську гору з г. Кала-кеджелі, і обпирається в її підніжжя. Цією долиною можна обігнути Дербенд з його фортецями з заходу, і її треба було мати під своїм контролем тому, хто володів Дербендом, чим, мабуть, і пояснюється, що ця дільниця, подібна стінам самого Дербенда, зберегла сліди перероблювань, полагоджень і т. ін., а також, хоч і нечисленні, рештки арабських куфічних написів; далі їх я не знайшов. Можна думати, що ця частина стіни жила довше, ніж інші.
Од Кала-кеджелі стіна йде на півн.-зах. через с. Мітагі і Кемах, гребенем хребта, і за 2 кіл. за с. Кемах круто завертає вниз схилом на півд.-зах. до с. Зідіан та Більгаді. Поворот теж прикритий великим ровом. Більгаді замикає межигір'я, яким так само можна обігнути Дербенд, хоч
