Одне з моїх завдань було розшукати сасанідські написи, що про них зустрічались побіжні вказівки в літературі[1]; з них один був навіть виданий, але так, що в ньому трудно було впізнати сасанідське письмо[2]. Перша ж подоріж мала певний успіх: я розшукав ряд написів; їх число потім ще збільшилось знахідками П. І. Спаського і ін. після мого від'їзду з Дербенду. Статтю про ці написи дивись у виданні Т-ва Дослідження та Вивчення Азербайджану, тим то тут про них не згадуватиму. Т-во видає також і детальний технічний опис стіни з плянами, рисунками й малюнками. У цій же статті подано тільки головні наслідки дослідження.
Стіну й зв'язані з нею будівлі з давніх часів розбирали, вона була за кам'яноломню для близьких околишніх селищ. Усю стіну майже зовсім зруйнували, великі дільниці знесено до щенту, до того ж навіть і фундаменти подекуди вивернули.
Усе спорудження — це цілий ланцюг цитаделів-фортів, з'єднаних куртинами. Але дарма, що ці руїни у дуже занедбаному стані, вони справляють враження ґрандіозної сили й моці.
Форти від 200 до 500 метрів один від одного, але є місця, де їх немає, і на протязі 1–2 кілометрів, можливо, їх тут цілком знищили вже за нових часів. З другого боку, коли стіни перетинають межигір'я, форти зближуються іноді до 50 метрів.
Форти з'єднані стіною зовсім такого самого муровання, але з додатком горизонтальних переліжок плитками через кожні кілька рядів. Стіна завтовшки щось із 2,9 м., а заввишки була, можливо, така сама, як і форти, такою її ще застав Марлінський, але тепер вона геть уся зруйнована і тільки на дільниці від Джалгана до Кала-кеджелі вона підноситься місцями на 5–6 метрів. В інших частинах вона зруйнована до щенту і часто навіть не видно її фундаменту. Стіна прилягає до коротких фасадів фортів, але не з'єднана з ними мурованням — засіб відомий і в візантійському військовому будівництві.
За найвідповідальнішу дільницю будівничі, мабуть, вважали перехід долини між Джалганом і Кала-кеджелі, де на протязі 5 кілометр. ми зустрічаємо, крім 9 фортів, 26 квадратових башт, зв'язаних зі стіною мурованням. У цих баштах є камери, перекриті подовжнім фалшивим склепінням (ряди каміння, з яких кожен, що лежить вище,
