Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/320

Цю сторінку схвалено

кількості[1]. Середня смуга вбирає в себе найменше брахікефалів, має порівнюючи великий процент і трохи більше ніж степова смуга довгоголових та мезокефалів; при чому таке збільшення елементів довгоголових та середнєголових припадає, головним чином, на східню частину цієї смуги (Теодосійський та Судацький райони). Очевидно, в цій місцевості середньої смуги найяскравіше відзначається вплив чужих елементів, що й видно за показником голови також і за зростом, як це вище вже зазначалося.

ТАБЛИЦЯ 3.

Показник голови. — Ind. cèphalique
Кримські татари Числове вимірен.

Nombre

Min.—Max. Пересічно.

Moyen

% %
Доліхокефали

Dolichocèph.

Мезокефали

Mesocèpch.

Брахікефали

Brachycèph.

Смуга степова Теребінська-Шенгер 200 74 — 96 84,84 3,0 5,0 92,0
Лижин 25 76 — 84 81,05 16,0 16,0 68,0
Мережковський 27 84,74 3,7 14,8 81,5
Смуга середня Теребінська-Шенгер 299 79 — 95 84,78 5,7 6,1 88,2
Носов 179 75 — 99 84,08 6,1 13,4 80,5
Лижин 7 73 — 82 76,84 57,1 28,6 14,3
17 78 — 84 82,21 5,9 94,1
Смуга південно-узбережна Теребінська-Шенгер 200 78 — 93 85,26 4,0 96,0
Харузин 35 79 — 95 86,08 11,4 88,6
Іков 82 84,18 3,7 7,3 89,0

Висота черепа. Татари усіх смуг здебільшого хамекефали (низькоголові); при чому степові татари відрізняються найбільшою низькоголовістю; поширеність низькоголовости зменшується в середній смузі, там же є й високоголові,

  1. Збільшений процент довгоголових за матеріялами Лижина припадає на Перекопський та Мелітопільський райони, звідки по кілька суб'єктів степових татар досліджено автором.