ньої доби, — коли самі місцеві люди не охоче відважуються на цей перехід.
Наприкінці XVII сторіччя, таким чином, проникали з Росії до Грузії різними шляхами — і високими гірськими перевалами і каспійським узбережжям, не кажучи вже про стародавній шлях, що віддавна сполучував Малу Азію з країнами півночі через Кавказ Дар'яльським межигір'ям. Але не тільки розвідувалися шляхи і ретельно обслідувалися ті області Грузії, де доводилося побувати руським посольствам. Толмач Русін Даніло, що побував в Грузії 1584 року, мав наказ „проведывать грузинские земли, какова земля есть“; але наслідок цього обслідування нам не відомий. В „наказах“ посольствам, що відправлялися до Грузії, пропонувалося збирати відомості про цю країну лише в загальних висловах: „и о всем, будучи в грузинской земле государевым делом промышляти и вестей всяких проведувати по сему государеву наказу и как их бог вразумит (наказ князю Звенігородському — С. Белокуров. „Сношения Росии с Кавказом“, стор. 99). І в посольських статтейних списках за цієї доби такі відомості зустрічається звичайно не в вигляді особливої рубрики, але уривчато. Навпаки, в XVII сторіччі, коли руський торговельний капітал починає виявляти власні економічні інтереси до Кавказу, а в тому числі і до Грузії, ці загальні приписи розгортаються у достотно опрацьованій програмі для збирання відомостей про поодинокі частини Грузії. Цю програму майже дослівно повторювано в багатьох наказах XVII сторіччя (порівн. (С. Белокурова — „Посольство в Дадьянскую землю“, стр. 281; „Посольство стольника Толочанова…“, стр. 17–18, „Посольство князя Мышецкого…“, стр. 45), з чого видно, що її складалося не щоразу ad hoc, але вона була нібито опрацьованою офіційною анкетою, за якою московське посольство збирало відомості про мало відомі цікаві для нього країни: „осмотрить… земли и расспросить про все и разведывать всякими мерами подлинно, какова она и сколь пространна и на кольких верстах й колико в ней городов и мест жилых, и сколь людна. И чем та земля изобильна, и какой хлеб родится, и какие в ней узорочья живут, и что каково дорого или дешево. И колико каких служилых людей и каким боем бьются. И торговые люди у них есть ли, у себя или где ездят, какими торговыми промыслами промышляют“. Модернізуємо цю дякову мову XVII ст. і ми дійсно матимемо продуману, опрацьовану за пунктами анкету: 1) відстань даної
