від юридичного визначення власника Хінськ. Східньої залізниці визнає „певні права щодо залізниці“ за Русько-Азіятським Банком. Він бере у дарунок обіцянку уплатити йому (Хінському урядові) 5 міл. таелів, умовлених свого часу в концесійному договорі, але не виплачених до революції, умовляється з Русько-Азіятським Банком про модус управління Хінською Східньою залізницею: Хінський уряд дістає право призначити, крім голови, ще 3-х членів правління.
Питання про власника залізниці залишається нерозв'язане. До 21-го травня 1924 року, коли було уложено угоду між СРСР і Хіною про Хінську Східню залізницю, і 20 вересня того ж року, коли було уложено угоду і з Мукденським правителем Чжан-Цзо-ліном, питання про власника цієї залізниці стояло дуже гостро. Але й досі інші зацікавлені групи, опріч хінських контраґентів Рад. Уряду, не зреклися своїх претензій на Хін. Східню залізницю.
Розглянемо сумарно питання, більш в історичному аспекті, до кого належала та належить Хінська Східня залізниця. Правління Русько-Азіятського Банку, націоналізованого, неіснуючого банку, що самочинно утворилося в Парижі і називає себе законним органом цього банку, заявило на цілий світ, що акції Хін. Схід. залізниці належать Русько-Азіятському Банкові. Русько-Азіятський Банк утворив, за умовою з Хіною, Товариство Хінської Східньої залізниці. Це товариство, згідно з договором 1896 року, є товариство російське, — статут його затвердив російський міністр фінансів 20 грудня 1896 року. Весь зміст цього статуту показує, що „Товариство Східньої Хінської залізниці“ — тільки підставна організація, утворена для того, щоб зберегти певний зовнішній декорум для того, щоб мати змогу одводити од себе протести проти захоплення Маньчжурії Російською державою. Зміст Статуту Хінської Східньої залізниці показує, що російський уряд мав ухвальний голос у всіх питаннях: і склад Правління, і всі питання фінансового характеру мав затверджувати міністр фінансів. Але найголовніше те, що наступник Русько-Китайського Банку, Русько-Азіятський Банк[1] не може навіть довести, що обліґації й акції для утворення капіталу „Товариства Хінської Східньої залізниці“ було будь-коли випущено. Елементарні правила бухгальтерії вимагають,
- ↑ Русько-Китайський Банк перейменовано на Русько-Азіятський Банк у 1910 році.
