— — — — — | 5 | складів | Разом 31 склад. |
— — — — — — — | 7 | „ | |
— — — — — | 5 | „ | |
— — — — — — — | 7 | „ | |
— — — — — — — | 7 | „ |
Подібні й всі инші uta[1].
Невіршована поезія (опріч драми) має загальну назву monogatari (оповідання; до їх залічується романи, повісті, казки, байки то-що). Великої популярности заживають monogatari, що їх звуть mukashi gatari (давні бувальщини). Зміст їх, демонологічний, релігійно-моралістичний, алегоричний, найчастіше з ухилом до анекдотичности, трошки наївної.
Про інші форми monogatari, дуже численні й розмаїті, замало сказати трохи, а на багато — бракує місця, як і для зразків їх.
Додані зразки є: 1, 2, 3, 4, 5, 6, — uta —, 7, 8, 9 tanka, 10, 11 — mukashi gatari.
Япанське письмо має декільки форм транскрипції: tanka подано тут у чотирьох (зразок 9):
У | romaji | (латина), |
„ | kana majiri bun | (хінські ідеограми з допоміжними япанськими літерами, що їх може й не бути), |
„ | hiragana | (скорописна абетка), |
„ | katakana | (допоміжна абетка). |
У транскрипції romaji рівняються українським:
ch = ч | ya = я (йа) | j = дж (один звук) |
sh = сш | yu = ю (йу) | |
ts = ц | ye = є (йе) | |
yo = йо, ьо |
Решта вимовляється як у латині.
1 зразок:
у транскрипції katakana (допоміжна абетка)
разом з тим і uta (вірш): (див. таблицю).
- ↑ Досить добре надався до перекладу в япанську мову й до переробки в uta вірш „Садок вишневий коло хати…“ надруковано в одному япанському журналі 1907 р.