№ 1
29
Життя краєзнавчих організацій
мойлову, який задумує реалізувати це питання в наших центральних органах.
Поширення краєзнавчої свідомости в окрузі вплинуло корисно на правильну постановку навчання серед учительства, утворило сприятливі умови для примінення активно-творчих методів навчання, та сприяє роботі других ділянок радянського будівництва, яким наші краєзнавці ідуть на зустріч. Необхідно зазначити й продукцію краєзнавців —свідомих радбудівників.
Др. Вол. Геринович.
1. Науково-краєзнавчий гурток по вивченню басейна середньої течії р. Донця на протязі 1926 р. таку роботу.
Відбулося чотири засідання, яких заслухано доповіді:
С. А. Локтюшов. — „Про краєзнавчі курси в м. Луганську“. „Про археологічні розкопки в околицях м. Луганська в-осени 1926 р.“. „Старовинне населення басейна р. Донця та зміни його за знахідками останків матеріяльної культури“.
М. Г. Штам. — „Про знаходження вушастого їжака на території України“.
В. А. Фесенко. — „Про заселення Луганська за архівними даними“.
Біологічна секція гуртка під керуванням М. Г. Штама з'осереджувала свої наукові дослідження в басейні р.р. Лугані та Донця, де провадилося вивчення фавни стоячої води.
Архівні секція під керуванням В. А. Фесенко провадила свою працю в місцевому Окрархіві та в заводських архівах, вивчаючи матеріяли, які торкаються перших моментів заводського життя Луганщини.
Археологічна секція під керуванням С. А. Локтюшова провадила археологічні розвідки та розкопки в Луганській та сумежних округах. Перші провадилися в цілій низці пунктів в басейні середнього Донця. Тут були відкриті два городища пізнього типу. По дюнах знайдено де-кільки розвіяних неолітичних стоянок. Розкопки велися[1] в звязку з охороною пам'яток минулого, на сторожі чого пильно стоїть секція. На південній околиці Луганська під заселення були нарізані ділянки, на яких малося десять могил. В процесі застройки площи п'ять могил було зруйновано, в звязку з чим археологічна секція примушена була їх розкопати, аби зберегти все, що в них поховано. Відчит про ці розкопки передано до Всеукраїнського Археологічного Комітету при У. А. Н. Секція має в своєму розпорядженні археологічний музей-кабінет.
2. Другою організацією, що виникла недавно і потроху провадить краєзнавчу роботу, є „Наукове т-во Донеччини“. З доповідів, заслуханих на зборах товариства, для краєзнавців мають інтерес такі:
М. Н. Гребенева. — „Флора Луганської округи“. С. Г. Грушевський. — „До характеристики окупації німцями України в 1918 р.“ (за матеріялами Луганського окрархіву).
Членами наукового товариства вміщено в часопису „Радянська Школа“ такі статті: С. А. Локтюшов. — „Краєзнавство на Луганщині“, Н. І. Стефанович. — „Донецький басейн“, В. А. Фесенко. — „До історії виникнення м. Луганська“.
3. При біологічній лабораторії Донецького Інституту Народньої Освіти працює гурток педагогів-природни-
- ↑ За кошт Соц. Музею Донбаса.
