12
№ 1
Дм. Зайцев
другу частину будуть здобувати в процесі роботи самі діти, під керуванням учителя. Оскільки ми торкаємося зараз лише підготовки учителя до роботи, для нас більший інтерес має матеріял першої групи. Джерел для здобування матеріялу учитель має два: в ліпшому випадкові— книжка й оточення, в гіршому саме оточення. Книжка є необхідна учителеві тоді, коли треба матеріял підібрати відносно всього світу окремих держав, радянських республік. В де-яких округах краєзнавчі організації забезпечили шкільного робітника літературою що до своєї округи. Так, Вінницьке, Кам'янецьке, Миколаївське і почасти Волинське учительство має змогу при підготовці користуватися уже літературними даними про свою округу. Матеріял, що торкається инших округ, окремих районів та сел і міст, доводиться завсігди здобувати самому не сподіваючись на літературні дані. їх дуже мало і до того ж вони розкидані по різних періодичних виданнях і мало приступні для масового робітника. Як видко, головним джерелом буде не книжка, а саме оточення. Тому, учитель, працюючи над програмами, наперед повинен розмежувати дані, які треба взяти з літератури, й головну увагу звернути на дані, які доведеться шукати навколо.
В першу чергу треба знайти такі матеріяли, які потрібні за для того, щоби допомогти учителеві взагалі орієнтуватися в темі й надати роботі правильний напрямок.
Прикладом може служити підготовка під теми „шкідники наших садків і городів". В залежности від місцевих умов, які можна пізнати лише тут на місці, а не з літератури, ця підтема може мати два варіянти. Коли район культурний, що-року веде успішну боротьбу з шкідниками, увагу дітей доведеться звернути не тільки на саміх шкідників, їхню шкоду, але й на засоби боротьби, на досконале вивчення їх, може на практичне ознайомлення з виготовленням різних кілець або розчинів, нарешті на перевірку впливів різних засобів боротьби на комах в залежності від різної погоди, різних стадій та ин. Але, коли даний район мало культурний, коли в ньому не знайдеться ні одного приладу для обризкування і т. ин., зазначена проробка підтеми має меншу цінність, бо до ведеться лише „говорити“ про все це, проробити „словесно".
Проте, великої педагогічної, а разом з тим і громадсько - корисної цінности набуває в останніх умовах проробка підтеми в иншому напрямку: обслідування садків, виявлення головних шкідників, вивчення біології їх, підрахунок шкоди, що наносять вони що-року селу, підрахунок того, що можна було б зробити для громади корисного на ту суму, яка гине що-року, здобування засобів для боротьби, нарешті, організація боротьби з шкідниками в шкільному садку, або у одного з батьків, що підпав уже під вплив шкільного колективу.
Цей приклад яскраво вказує на те, що учителеві потрібно добре знати життя свого села або району, щоби досягти найбільшого успіху в своїй роботі не тільки з боку педагогічного, але і з погляду на куль турну роль трудової школи на селі.
