Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/15

Ця сторінка вичитана

№ 1

11

Краєзнавство і шкільний програм


ному програмі. Спостерігаючи розгортання комплексу, можна часто-густо зустрінути ту помилку, коли учитель бере тему, як саму, окрему, в ліпшому випадкові, як тему в межах тем одного лише свого року навчання. Конче потрібно, приступаючи до роботи і обмірковуючи мате­ріял, заглянути не тільки у решту комплексів даного року, але й до всіх наступних років. Лише тоді ясно визначаться межі тих районів, які потрібно охопити даною темою. Чи це буде тема, що торкатиметься лише сільського кооперативу й лише намітить звязок з кооперацією округи; чи це буде тема, яка від вивчення місцевого сільського коопе­ративу мусить довести дітей до розуміння місця кооперації в справі будування соціялістичного життя в радянських республіках; чи, нарешті, виходячи від продуктів місцевої крамниці доведеться справді через наші бурякові плантації заглянути і до чайних плантацій Ост-Індії і до місць, де збирають і уживають кокосові горіхи, себ-то поширити зір дитини до меж всього світу.

Визначення точних територіяльних меж веде за собою й визначення тої суми о б ’єктів, явищ і трудових звичок, які в натурі розміщаються в цих межах і підлягають вивченню в даній темі. Тут буде ясним, чи при даній темі торкатися батьків кооперативного руху на світанку його зародження, чи цей матеріял піде далі, через рік, два, а поки що слід обмежитися вивченням особливостей даної кооперативної організації, напр., крамниці і порівняти її з приватною і т. ин. Тоді буде видко, чи торкатися тепер-же кокосових пальм і крабів, чи черга дійде до них потім, а може останніх і зовсім не доведеться торкатися.

Спроби вказати конкретно цей розподіл матеріялу по роках на­ вчання ми знаходимо в невеликій книжці Б. В. Ігнатьева „Краеведениеи школа“, а також на де-яких зразкових програмах, складених до­свідно-показовими установами. Але, на нашу думку, це питання вимагає ще більшої конкретизації.

Без такого підходу буде забігання вперед, непотрібне повторення старого, а це, пригадаємо, особливо часто мало місце в перші роки практики комплексової системи в школі, і в загальному чотирьохрічному комплексі.— надмірна деталізація одної групи явищ і об'єктів і пробіли, пропуски в другій.

Точне визначення обсягу матеріялу в розумінні територіяльному і кількосному допомагатиме одночасно і знайденню доцільних методів ро­боти з дітьми. Учитель, який до цього часу переводить так звані „сло весні" або „сидячі" комплекси, у якого, за винятком математики, „бе сіди" та „розмови" займають 90 відсотків усього часу, цей учитель, проробивши зазначену вище роботу, мимоволі підійде до методів більше активних.

Слідом за плануванням, виникає потреба у відшуканні того матеріялу, який за загальною схемою треба вмістити в розгорнутий план комплексу, а потім і проробити с дітьми. Цей матеріял можна розподі­лити на дві групи: частину його учитель мусить розшукати і підготу­вати ще до початку роботи, підчас самого складання робочого плану,