Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/14

Ця сторінка вичитана

10

№ 1

Дм. Зайцев


в масу учительства і прийнята нею. Велику ролю в популярізації її відограла перепідготовка та праця в самоосвітніх учительських гуртках. Ми спостерігаємо, що гасло, виголошене Н. К. Крупською на одній з конференцій, а саме: „підготовка краєзнавча повинна стояти в справі підготовки учительства на першому місці",— знайшло собі широкий від­гук і спроби переведення в життя. Нарешті, де-які заходи було вжито й нашою Наркомосвітою за-для того, щоб підготовити студенство педа­гогічних вузів до переведення шкільної роботи на краєзнавчій основі.

Але тут наступає той момент, коли справа виявляє свою другу сторону, коли краєзнавство в школі, разом з програмами, учителем і дітьми опиняється у тому трагічному становищі, яке ми спостерігаємо скрізь, коли ближче приглянемося до більшости наших шкіл.

Програми, за-для того, щоби забезпечити краєзнавчу основу шкіль­ній роботі і певну долю ініціятиви й творчости з боку учителя, пода­ються дуже короткими, схематичними. Вступна стаття до програмів пропонує учителеві „заповнити схему програмів місцевим матеріялом". Тут і повстають перед учителем два основних питання: як заповнювати ці програми місцевим матеріялом і як потім користуватися ними в школі.

Ці два питання біжучої щоденної роботи учителя ще остаточно не розв’язані для масового робітника. Зайвим доказом цьому може послу­жити стаття, що її надруковано недавно в „Известиях ЦБК“ , № 10, 1926 р.

Життя вимагає того, щоби допомогти масовому вчительству найшвидче розв’язати обидва питання. Першого з них ми спробуємо торкну­тися зараз. Робота по складанню програмів, „розгортання комплексів", як прийнято у нас висловлюватися, примушує учителя здебільшого думати над тим, як планувати комплекс (себ-то, матеріял) і де цей матеріял здобути. Планування матеріялу передбачає в першу чергу з ’ясу­вання обсягу того матеріялу, що його треба вкласти в схему Порадника; обсяг треба мислити в розумінні територіяльному і кількосному. В прак­тичній щоденній роботі учителя часто-густо можно зустрінути або вели­чезне нагромадження матеріялу, або занадто обмежену кількість фактів, явищ і вправ. В одніх випадках, в підтемі „наша кооперація", відпра­вляючись від тих продуктів, що продаються в місцевій кооперативній крамниці, учитель сягає до рочдельських кооператорів у один бік і до кави, фінікових пальм, кокосових горіхів і, нарешті, до тих крабів, що лазять по стовбурах пальм за цими горіхами (бо відповідний малюнок він бачив випадково у старому ілюстрованому журналі) — у другий. В иншому випадку матеріял не виходить за межі чотирьох стін коопе­ративної крамниці та коліру даху її. По-за кількістю матеріялу, в по­дібній темі змішується без усякої системи й район села, й Великобри­танські острови, й південна Азія, й своя округа і т. ин.

Отже першим завданням учителя буде з’ясувати межі того поняття, яке звязане з темами або комплексами: „наша кооперація", „охорона нашого здоров’я", „осінні роботи на селі", „свійські тварині" та ин. Щоби зробити це правильно, треба орієнтуватися не тільки на вік і розвиток дітей, але й на місце даної теми в загальному чотирьохріч-