обуренє викликав сей протест у соймі й усій польській прессі. Дра Окуневського лаяно огидним способом публично й приватно, та найцікавійше те, що в телеграмах до урядових і пів-урядових віденьських газет промовчано про єго протест і ухвалу соймову що до реставраціі вавельського замку представлено як одноголосну і приняту з великим ентузіазмом. Польська людова партія зі свого боку прячинила ся в своіх органах до лайки на дра Окуневського, а коли кілька день потім один із радікальних руських послів хотів поставити в соймі внесок, посли польськоі людовоі партіі відмовили йому підписів до того внеску, „бо ви — мовили вони — образили наші патріотичні почутя“. І тут польські шляхтичі почали заскакувати до послів польськоі людовоі партіі, шептати ся з ними, стискати йім руки, і з того вийшло те, що посол Бойко заявив на однім засіданю, що й польська людова партія є за солідарністю Кола польського у Відні, звісно, тілько в національних справах, за що польську людову партію впевнено, що при виборах до Ради державноі в західній Галичині польський центральний комітет не буде єі кандідатів поборювати серіозно.
Сим разом шляхтичі додержали слова[1], та на жаль польська людова партія перечислила ся: новий оклик солідарности Кола польського не міг загріти польських хлопів до партіі, і таким чином найбільша частина єі кандідатів була побита соціальними демократами, прихильниками партіі Стояловського, що пішли в боротьбі з окликом: „геть із солідарністю Кола польського“, ба навіть недвозначними правительственними кандідатами.
Коли в західній Галичині польська людова партія перецінила свій впляв, то підчас виборчоі боротьби в східній Галичині провідникам єі вирвали ся заяви по крайній вірі сумнівні з погляду теоріі „добровільноі атракціі“. Тут найперше ми читали, що східно галицькі виборчі розрухи мають собі жерелом нижчий культурний ступінь руського народу, хоч у тих виборчих розрухах мали участь як руські так і польські мужики і хоча в тих розрухах убивано, ранено
- ↑ Тут ш. автор помилив ся. Коли було дане таке слово польським людовцям, то шляхтичі зламали його так само, як своі інші слова; в боротьбі з людовцями польськими бракувало тілько розливу крови та громадних арештів; усі інші штуки виборчі вимірено йім повною мірою. Ред.
