Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том VI (1897).pdf/184

Ця сторінка вичитана
178

христіянство і найважніщі церковні інстітуціі з Візантіі, початки письменности від південних Словян, що теж були під впливом Візантіі, тим часом як Поляки через християнство по латинському обряду були прилучені до культурних впливів Заходу і сфери впливів римськоі держави. Через те ми бачимо ще в XI і XII столітю, яв Поляки й Русини часто воюють між собою, і коли під конець XIII столітя роздроблена на богато самостійних князівств южна Русь упала жертвою монгольсько-татарського нападу, вона була в XIV столітю підбита частинами Польщею (так звана Червона Русь, теперішня Галичина) і Литовцями. Коли ж у 1386 р. через подружє польськоі королеви Ядвіґи з литовським великим князем Ягайлом Литва була зєдинена федератівно с Польщею, стало проявлятись у польського правительства і польськоі шляхти сістематичне змаганє, не только обсадити руські землі й забеспечити йіх для польськоі держави, але й зілляти Русинів релігійно і національно с Поляками, що йім із руською шляхтою майже зовсім повело ся, а непокірних, то б то всю масу простого льоду, як найбільше придавити соціально і культтрно. Сі змаганя скінчили ся фатально і для Русинів і для Поляків. Бо коли Русини втеряли через те своі вищі верстви, були відіпхнуті від цівілізаціі й сотні років держані в стані релігійного і національного пониженя та суспільноі неволі, викликали Поляки своім гнетом страшенну реакцію проти себе, що проявила ся кровавими козацькими війнами 1648—1708, вичерпала найкращу силу польськоі держави і нарешті поперла йійі до копечного упадку. Потомки тих южно-руських магнатів, що колись, притягнені польською силою, зрадили власну народність і перейшли по Поляків, тепер перші зрадили й прошахрували самостійність Польщі чужим державам.

Польська держава мала сповнити дві великі історичні завдачі, що заразом чинили дві великі умови єі власного істнованя. Яко огниво між Сходом і Заходом, між Німцями і Словянами, мусіли Поляки бути політичним кристалізаційним осередком для словянських племен, що жили па північному заході над Лабою і Балтійським морем, мусіли боронити йіх від денаціоналізаціі і германізаціі, і заразом запевнити своє панованє над Балтійським морем. Із другого боку мусіли Поляки давати захист і руському племю, що жило на південному сході, від ненастанних татарських нападів, постарати ся завоювати жерело тих нападів, кримський