Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том VI (1897).pdf/136

Ця сторінка вичитана

Ухвали конференціі будуть списані і яко memorandum предложені парляментови. Найблизша конференція мала відбути ся 10 марта. Весели ся Сіоне!

Вол. Гнатюк.

Віра в чари і відьми.

В Житю і Слові V. 180 — 188, 287 — 995 подали ми короткий нарис історіі віри в чорта. При огляді середніх віків доторкнулись ми при інквізиціі також теми про відьми і чари, одначе задля епізодичного характеру сеі справи ми про неі сказали ледво кілька слів, хоч і як ся спраза важна. Тепер подаємо спеціальну статю про сю сторону середньовічного житя; є се статя Ф. Штіве (Stieve) п. з. Hexenwahn, поміщена в 38 і 39 нумерах додатку до мюнхенськоі Allgemeine Zeitung за сей рік, котру отсе перекладаємо. Автор подає історію і загальний характер віри у відьми на підставі найновійших праць німецьких про історію чарівництва та переслідуванє відьм у Німеччині. Мова тут передовсім про краі германські, при чім подано й загальний погляд на сю справу і се надає статі немалий інтерес і для нас.

Думаємо, що переклад статі Штіве буде пожаданий читачам як доповненє нашого „Нарису історіі віри в чорта“.

С. К-ий.


Віра в те, що чарами може чоловік чоловікови причинити що добре або лихе, спільна всім народам земні. Вона походить з виображіня, що душі мерців жиють далі житєм подібним до тілесного, панують над силами природи, можуть являти ся в ріжних формах — людей, звірів, ростин і т. и. З таких виображінь витворила ся релігія, тут початок також віри в чарівництво.

Чоловік простий, не розуміючи причин богатьох явищ в житю, через таку свою віру має нахил поясняти йіх діланєм духа якогось небіщика. Усякі хороби, непогоди, шко-