Отсе раджено на конференціі 3. февраля. Скоро газети довідали ся про предмет наради, піднесли страшний крик (мадярські часописи окрім двох усі в руках жидівських), що се не була конференція скликана для заради економічному положеню Русинів, але для ширеня антісемітізму! Фірцак настрашив ся і зараз запросив трьох визначних послів жидівських на другу нараду, котра відбула ся 15 февраля. Посли-Жиди були: Chorin, Neymann і Mezei Mór.
Jónàs Ödöu: Лихе економічне положенє Русинів викликали дві річи: 1) наплив галицьких Жидів у величезній масі; 2) темнота народа. Першому винно правительство; другій самі інтелігентні Русини; вони не лиш не навчили нічого народ, але ще відібрали йому його питому мову. Тепер усе спочиває в руських повітах в руках жидівських. Коли відносини мають поправити ся, перша річ є не допустити більше до жидівськоі інвазіі в Галичини.
Mezei Mór констатує, що справді в руських повітах найбільший є процент Жидів, котрі займають ся не ремеслом а лихвою. Але вони тому не винні. Йім треба дата відповідну роботу, а тоді не будуть змушені удержувати ся з визиску бідних Русинів.
Lónyai Sándor: Рік річно переходять цілі каравани Жидів з Галичини на Угорщину. Кождий з них задержує ся в першім-ліпшім селі, платить війтови 2 — 3 зл., а той не говорить про него нікому. По двох-трьох роках такий Жид нагортає вже мужицькі грунти в своі руки, а мужиків змушує до еміграціі, Для ліпшого нагляду за такими людьми бесідник радить поділити політичні округи на менші. Нераз з гори звертають увагу, що при границі находять ся россійські шпіони; та заким власти схоплять ся, ті пороблять своє і власти довідують ся, що вони винесли ся вже перед трьома тижняки. На россійській границі стоіть що 100 кроків один вояк; у нас на 25 квадратових миль сповнюють службу 2 — 3 жандарми. Бесідник радить, щоби границі пильнійше стерегти. Щоби ж піднести у Жидів моральність, радить, щоби йім дати роботу: камінярство, вироби деревляні, забавки для дітей і др. надавались би до того; треба йіх навчити також годувати дріб домашній. Надто радить й організувати сільську поліцію.
