дани і для того вірні anticipanndo дають йім сю назву, хоч вона до йіх теперішнього положіня зовсім не надає ся.
(Далі буде)
На Волині ще у многих місцях затримав ся звичай справляти стародавнє свято Купала.
В Ковельському повіті справляють Купала так: з вечора хлопці крадуть де небудь соломяника[1]) старого, — власне крадуть, бо просити не годить ся. Соломяника того звуть „козубом”. Того козуба хлопці тягнуть по селі біжучи як найшвидче і співаючи, а на зустріч йім виходять люде і роблять „перейму“, себ то складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики і т. і. — все то знадобт для купальського вогнища. Все теє хлопці забірають і пакують у козуб. Таких перейм буває скілька і хлопці ледве можуть забрати все паливо, Козуба виносять на вигон за село. Там уже збіраєть ся цілий гурт людей, більше молодь, але є й молодші молодиці, часами і з старших де хто. Співають тілько дівчата, та часом відповідають й на співи й хлопці. Починають з котороі небудь пісні, частійше „Ой молодая молодице" (N. 3). Хлопці тим часом запалюють козуба, устромивши в нього високі тички, щоб вогонь горів висше. Люде, що приходять дивити ся на Купала, повинні принести з собою теж різний підпал. Кажуть, що в давнійші часи всякого, хто приходив з порожніми руками, хлопці били, через те й доси є купальна приказка: „хто прийде без поліна, той піде без коліна.“ Поки огнище палає, дівчата співають пісень, часом зачіпаючи хлопців у тхи піснях; тоді хлопці й собі відповідають, часом піснями, а частійше жартами часом не дуже то призвоітими та лагідними. Взагалі увесь час ведеться якесь жартовливе змаганнє дівчат з хлопцями. Так напр, від часу до часу хлопці вихоплюють з огнища віхті соломи з вогнем і кидають ся з ними поміж дівчат, тикаючи йіх дівчатам в лице і розганяючи дівчат по полі, але дівчата вертають ся і знов віддячують хлопцям насмішливими піснями.
Коли козуб згорить до половини і вогонь трохи понижчає, тоді хлопці починають скакати через нього. Потій, коли вогонь почне пригасати, всі росходять ся з піснями до дому.
Вогню купальського не гасять, а лишають єго, щоб сан дотлів до останку.
- ↑ Соломяник — великий кошик плетений з соломи, завбільшки з велике барило; в нього ссипають збіжжя і борошно.
