39
39
39 Б. Ой на ріцї, на криници, Купала ся ластівонька. Ой не єсть то ластівонька, Тілько Божа матїнонька. Сьвітий вечер, щедрий вечер.* Свого сина породила, Ізкупала і повила. Ясний місячейко повивачейко, А зоронька пелюшонька, А сонїчко подушечка. Як принесли під церковцю, Сами дзвони задзвонили, Сама церков відчинилась, Престоли сї застелили, Сами сьвічки засьвітили. Рано, рано, на їїордани!* Ой зійшли ся всі сьвятії, Стали гадати, як імя дати. Даймо ему імя »Петро«. Пресьвіта Дїва не схвалила, Від престола відступила. Даймо ему імя »1Іавел«. Пресьвіта Дїва не злюбила, Від престола відступила. Даймо ему імя »Ісус«, Ісус Христос на Йордани.* Пресьвіта Дїва ізхвалила, Ізхвалила, ізлюбила, До престола приступила. Зап. К. Денегау Яструбині, п. Сокаль. Відміни: Другий варіянт у тім З обох варіянтів не ясно, хто заніс з Заліся, Золочів. сов., що записав Ів. Ой там в поли керниченька, Купала ся ластівонька. Не єсть тото ластівонька, Іпо божа матїнонька. Сина купала, повивала, Буди Христос на Йордані Прилетіли два аигелоньки, самім селі записав Ів. Стельмащук без 8мін. Христа до церкви. Видно се одначе у вар. ІІроцик. Подаю його початок: Взяли его на крилоньки, І понесли до церквомьки, Положили на престолі. Взнли му імя давати: Дали імя Святий Петро. ІІресьвітая Дїва того не злюбила, До престолу не приступила. У вар. А. Мусяновича з Віжомлї починаегь ся колядка так: В (Єрусалимі на пристолі Причиста Дїва сина пурудила Як гу пурудила, зара укипала, Як гу укупала, зара пувивала: Вили пидинойкі — яснйі зуройкі; А пувивачейку — ясні місїчеЙку; А пригулувейку1) — яснуе сунєйку. Іііслала післойкі ще на нибисойкі: Схудїти сї, пупойкі, дите вухристити. Зійшли сї пупойкі, взяли сумувати і т.д В В Русалимі на прпстолї Божа Мати сина мала; Божа Мати сина мала, В пелени го повивала; 13 пеленочки з китайочки, В сріблозлоті поясочки. Ой зійшли сї всї святії, Взели книги золотії. Взели книги всї читати, Яке іме дитю дати. Яке дати, таке датй, Сьветим Петром го назвати. 5) Подушка.
