34
34
34 Б. На цвілім сьвітьі стала сьі новина: Пречиста Дьіва породила Сина. Йак породила, у пильушки пувила, На зилени сьіно у йасла положила. Йак сьі Жидове о тім довідали, Малим хлопчатам голови стинали. Йак сьі Причиста о тім довідала, Аж ду Ігипту с Христом утьікала. Ўтьікала-ш вона чирис чисти поле, Ой там ґосподар на пшиничку горе. Помагай, Божи, ти 5Г поли горатп І шпиниченьку твойу засьівати. Ти заўтра будиш пшиниченьку жати, У копки сніпочки будиш складати. ІІак сьі Жидове о тім довідали, За Причистойу ў погоньу пі гнали. Ой гнали-ж вони, траву виривали: Аш там у поли, пшиниченьку жали. Помагай, Божи, пшиниченьку жати! Чи не йшла туди с Христом Божа мати? Ой ішла-ш вона, буйний вітир війаў, у На тоди сибі ту пшиничку сьійау. Стали Жидове ў поли йак билина: Ой стаў сьи йім чуд віт Божого Сина. Ой стаў сьи йім чуд, погонь заблудила: Гирода-цара лихом навістила. Навістила-ш йіх Сусом отрочатком: Царем нибесним, божим дитьатком. Зап. в сїчни, 1903, в Сїльг^и Веньк. Камінецького пов. від Івана Новака А. Веретельник.
