21
21
21 »Ти вбоґий чловечку, переночуй в ночку, Переночуй в ночку, в своїм будиночку.« »Найсьватша панянко, нема де ноцоваць, Хатинойка мала, в дїточок много. Найсьватша панянко, їіди до віта на ніч, Й а там будиш мати гі а спокій та на ніч.< Найсьватшу панянку й а там не прияяли, Найсьватшу панянку ше псами зачвали. Ой у ночи — ночп, в ночи — о півночи Виходит віг на двір, й а під свою шопу — о И а над его шопов ясна зоря скаче, її а під его шопов мале дитя плаче. »Жоби я та бив знав, шо то Матка Божа, Бив я ї відступив своє біле ложе, Бив я си постелив з дїтьми під порогом, Найсьватшу панянку в лужко с паном Богом.« (Зі збірки Мирослава Капі я, Бандрів, пов. Лгско, зап. від М. За¬ тінкової, 1906). Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, III, ст. 524, ч, 6. — А. Потебня, Колядки и щедровки, ст. 752. 24. Народини Христа. їїа в сему двору тай веселому, Радуй си, земле, син народив си*! Новая радість нам си зйивила, Сьвйита Пречиста сина вродила, Сина вродила, сьвіт звеселила. Кури запіли у біднім місті, У біднім місті, у Ветлеемі. Сьвйиту Пречисту там найшли [муки, Найшли і муки у божій стайни. У божій стайни меже худобов, Сьвйита Пречиста дитьи вродила, У плащівницу дитьи вповила, Дитьи вповила, в йисла вложила. Тогди из неба зьвізда сьвітила, Зьвізда сьвітила до божой стайні. Малі пастирі, божі йангелї, Ой дали знати до сеї хати, До сеї хати до ґосподаря, До ґосподаря, до пана (імя). Ой взьили дитьи у плащівницу, Взьили, занесли до ґосподаря, До ґосподаря, до пана (імя), На стів дитинку вни уложили! На сьвйитий вечер тай на Рож- [дество, Ой сьвйиті зийшли на сьвйиту [землю, До ґосподаря, до пана (імя). Они засіли тай коло стола, Ой коло стола йиворового! Стала веселість по всему сьвіту, По всему сьвіту і в усім двору, Й а в усім двору у пана (імя). Ввеселила си й рибка у воді, Рибка у воді, пташка в воздусї,
