Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/44

Ця сторінка ще не вичитана

10

10

10 7. Тобі губоньки солоденькії від меду, 8. А мені ноженьки поприлипали до леду. Дальше співають замість: »в кошуленьку« — »в спідниченьку, >в запасочку,« — »в поясочок,« »в черевички,« »в ту хусточку«, - >в коралики,« — »в бекешоньку,« — »в рутяний вінок,« а в кінци: А за тим словом будь ми здорова! Зароди, Боже, в городї зїлє, В городї зїлє, в домі весїле. Р&кг'в, п. Золочгв, зап. Максим Довгань} 188р р. Відміни: Сю колядку співають також господиня. В варіянтї Аптошока. за¬ писанім 1912 р. в Бучаиькім повіті, стрічки 1 — 2 і 5—6 ^7—8 нема) звучать: 1. Ой помагай Біг, їоспосю наші, ми в тебе, 2. Ой оте ори нам нову світлоньку до себе. о. Ой тобі добре в нові світлонцї дожидати, Є. А нам гірееько на морозепцї стояти. Инші відміни не важні. В варіянтї В. Деркача, записанім у Нербівци, Теребовель. пов. від Марисі Деркач, перша строфка звучить так: Он помагайбіх, наша кумонько, ми в теби, Ой отвориж нам двір-воротонька до себи. — Ой зачикайти хоць годиноньку малую, Та найже я сьи хоть в сорочечку вбриндую. Ой добре тобі, наша кумонько, по сьвітлоньдї ходжати, А нам на лютім, на морозоньку стояти. Конець такий: А за тим словом будь же здорова, ми в теби, Ой отвориж нам двір - воротонька до себя. — Ой дьикуюж вам, мої кумоньки, я в себе, Ой прошуж я вас тай до сьвітлоньки до себе. В варіянтї Т. Дерлицї, записанім 1899 р. в Подусильній строфка має 8 стр - чок. при чім друга звучить: Оп вийди, вийди, люба Гандзуню, тречнаи панно до мени. Инших важнїйших відмін нема. З варіянта о. Ів. Соаанського, записаного в Черчи, Рогатин, пов. від Гаськн і'елети, варта зазначити 7—8 стрічку: Тобі сї губи поприлипали від меду, А мені ноги попримерзали від леду. В варіянтї П. Ьілинського, зап. 1866 р., нема 7—8 стрічки, а 1—2 і п—6 звучать: Ои добрий вечер, їречная панно, до тебе, Чи позволиш ти щедрувати нам у себе? Добреж тобі по світлонцї ходячи, А нам молоденьким на морозі стоячи.